ВАХТА — ЕТИМОЛОГІЯ
ва́хта «варта, сторожа»
запозичено через польську мову з німецької;
ΗΒΗ. Wacht «сторожа», якому відповідають свн. wahte, двн. днн. wahta, нн. гол. wacht, гот. wahtwōi, пов’язане з нвн. wachen «не спати, пильнувати», wecken «будити», спорідненими з дінд. vāja«сила, швидкість», лат. vigil «той, що не спить; бадьорий, жвавий»;
р. бр. болг. ва́хта, п. wachta, ч. розм. слц. vachta, вл. wajchtar «сторож», нл. wajchtar «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ва́хте́р
вахтови́й
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ва́хта | білоруська |
| ва́хта | болгарська |
| wajchtar «сторож» | верхньолужицька |
| wacht | голландська |
| wahtwōi | готська |
| wahta | давньоверхньонімецька |
| vāja «сила, швидкість» | давньоіндійська |
| wahta | давньонижньонімецька |
| vigil «той, що не спить; бадьорий, жвавий» | латинська |
| wajchtar «тс.» | нижньолужицька |
| wacht | нижньонімецька |
| wachen «не спати, пильнувати» | нововерхньонімецька |
| wachta | польська |
| ва́хта | російська |
| wahte | середньоверхньнімецька |
| vachta | словацька |
| vachta | чеська |
| Wacht «сторожа» | ? |
| wecken «будити» | ? |
| vachta | ? |
вахта «бобівник трилистий, Menyanthes trifoliata L.» (бот.)
запозичення з російської мови;
р. ва́хта, [вах́ка, ве́хк] (пн.-р.) походить від фін. vehka, що має відповідники і в інших прибалтійсько-фінських мовах: кар. vehka, vehku, вепс. vehk, ест. võhk, võha;
безпідставне припущення (Matzenauer 361) про запозичення слова в російську мову з чеської;
ч. слц. vachta;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| vehk | вепська |
| võhk | естонська |
| vehka | караїмська |
| ва́хта | російська |
| vachta | словацька |
| vehka | фінська |
| vachta | чеська |
| вах́ка (пн.-р.) | ? |
| ве́хк (пн.-р.) | ? |
| vehku | ? |
| võha | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України