ВАХЛАК — ЕТИМОЛОГІЯ
вахла́й «неповоротка малотямуща людина»
неясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вахла́к
вахла́к
«груба, невихована, лінива, неохайна, неуважна людина; [ґуля, пухлина; наріст на бере́зі; пузир на воді]»
вахла́к
вахлакува́тий
вахлева́тый
вахлева́ць
«в’яло займатись чимось; ліниво працювати»
вахле́й
«вахлай»
вахлова́тый
«простуватий»
вахлу́й
«дурень»
вахлы́ш
«ґуля; бульбашка»
вахлю́й
«вахлак»
вахлю́к
вахлю́ш
вахляй
вахля́й
«в’яла, неповоротка людина»
вахля́к
«тс.»
вахля́к
«тс.»
вахля́ть
«робити щось нашвидкуруч, недбало, ліниво»
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України