ВАТРА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ва́тра «вогонь, багаття; житло гуцула Ж; попіл від соломи чи бур’яну Я; піч Пі; черінь у печі»
припускається також (Mikl. EW 376; Rozwadowski RO І 109; Holub–Kop. 408; Machek ESJČ 678–679) запозичення з давньоіранської мови через турецьке або циганське посередництво, а також виводиться (Jokl WZKM 34, 49; Шелудько 128; Трубачев Рем. терминол. 201–202; Vrabie Romanoslavica 14, 179) від рум. vátră, що вважається здавна успадкованим з індоєвропейської прамови чи запозиченим з іранської мови або виводиться від алб. vatrë чи від дакійського субстрату (Десницкая Общекарп. диал. атлас 18; БЕР І 123; Кобилянський УМШ 1967/6, 42; Габинский Вост.-сл.молд. взаим. II 125–126);
не зовсім ясне;
можливо, спільнослов’янське, споріднене з ав. ātar- «вогонь», перс. āzar, вірм. airem «горіти, палити», ос. art «вогонь», алб. vatrë, votrë «вогнище», ірл. áith «піч», можливо, також з р. ватру́шка;
в- протетичного характеру (Фасмер І 279; Зализняк ВСЯ VI 36; Pedersen KZ 38, 311; Мейе, Статьи по славяноведению II 1906, 389–390; Crânjală 419–422);
п. [watra] «вогонь, вогнище», ч. vatra «вогонь», слц. vatra «багаття, вогнище», болг. [ва́тра] «вогонь», [ватра́л] «кочерга; дерев’яний рогач», схв. вȁтра «вогонь»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ва́терь
«житло гуцула»
ваторни́к
«частина житла гуцула, де сплять і варять страву; приміщення для приготування молочних продуктів»
ватра́к
«кухонне вогнище надворі»
ватра́лка
«дрюк для підгортання жару, кочерга»
ватра́лька
ватра́н
ватра́ч
ватра́чка
«тс.»
ва́трисько
«місце, де була ватра»
ва́трище
«вогнище; черінь»
ватрі́ти
«згорати, перетворюватись на попіл»
ва́троль
«дерев’яний рогач, чаплія; йолоп»
зава́тра
«другий вогонь»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ātar- «вогонь» | авестійська |
vatrë | албанська |
vatrë | албанська |
ва́тра «вогонь» | болгарська |
airem «горіти, палити» | вірменська |
áith «піч» | ірландська |
art «вогонь» | осетинська |
āzar | перська |
watra «вогонь, вогнище» | польська |
ватру́шка | російська |
vátră | румунська |
вȁтра «вогонь» | сербохорватська |
vatra «багаття, вогнище» | словацька |
ватра́л «кочерга; дерев’яний рогач» | українська |
vatra «вогонь» | чеська |
votrë «вогнище» | ? |
в- | ? |
атра́ме́нт «чорнило» (заст.)
запозичено з латинської мови, можливо, через польську;
лат. ātrāmentum «тс.» походить від слова āter «чорний, темний», можливо, первісно «обпалений», спорідненого в такому разі з ав. ātarš «вогонь», ātrya- «попіл», укр. ва́тра;
бр. атра́мант, п. слц. atrament;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ātarš «вогонь» | авестійська |
атра́мант | білоруська |
ātrāmentum «тс.» | латинська |
atrament | польська |
atrament | словацька |
ва́тра | українська |
āter «чорний, темний» | ? |
первісно «обпалений» | ? |
ātrya- «попіл» | ? |
га́тра «новина, звістка»
очевидно, давнє запозичення з іранських мов, споріднене з ва́тра «вогонь»;
значення «новина, звістка» могло виникнути через проміжний етап «(сигнальний) вогонь; звістка, передана ним»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ва́тра «вогонь» | ? |
значення «новина, звістка» | ? |
етап «(сигнальний) вогонь; звістка, передана ним» | ? |
дорні́нка «сокира на довгому топорищі»
пов’язане з назвою румунського міста Дорна Ватра, звідки такі сокири привозилися;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дорнєнка
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Дорна | ? |
Ватра | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України