ВАСИЛЬКОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ

неясне;

п. [wasiłek] «дубова дошка на клепку, клепка», [wasiłka], ст. wasiełka «тс.»;

неясне;

можливо, іронічна назва, що виникла в результаті контамінації вису́лька «бурулька» і васи́льки (назва квітів), у народній традиції популярної прикраси, слова, широко вживаного як порівняння;

не виключено також, що в основі лежить висо́к або безпосередньо ви́сі́ти, які зазнали семантичної й формальної видозміни;

запозичення з грецької мови;

мотивом для перенесення назв міг бути колір квіток (блакитний у Осіmum basilicum, Echium, Hyssopus, Centaurea та ін.), форма суцвіття (ботанічно споріднені Ajuga, Salvia, Prunella, Thymus, Stachys, Galeopsis), специфічний запах квіток (Salvia, Calamintha), a також способи вживання рослин у народній медицині;

можливо, що запозичення назви васи́льо́к для однієї з рослин стало поштовхом для ширшого вживання цієї назви;

широта застосування назви васи́льо́к і похідних свідчить про те, що вони виникли значною мірою на власному ґрунті, як похідні від власного імені Васи́ль, доказом чого можна вважати той факт, що у народній ботанічній номенклатурі існує, очевидно, давня традиція використання найпоширеніших власних імен людей (Василь, Іван, Марія);

напевно, не всі наведені українські ботанічні назви можна виводити з грецької мови;

у західнослов’янських і частково південнослов’янських мовах, очевидно, походить від слат. basilicum, яке зводиться до того самого грецького джерела;

гр. βασιλικόν «васильки», букв. «царське (зілля)» пов’язане з βασιλεύς «цар»;

[василек] «волошка; горлянка; Calamintha Clinopodium Bth.; дзвоники, Campanula sibirica L.; шавлія поникла, Salvia nutans L.» Mak, [василєк (собачий)] «волошка Mak; герань маленька, Geranium pusillum L.», [василки] «гісоп, Hyssopus officinalis L.» Mak, васи́лечок «васильки», васи́лечки «тс.; [братки Mak]», василечки (польові) «Calamintha Clinopodium Bth.»Mak, [васильок] «васильки», [василька Бі, василько, васильник Mak] «тс.», [васильчик] «тс.; волошка» Mak, [василечек] «волошка» Mak, [василочектрава] «тс.» Mak, [васильєц] «волошка» ЕЗб 30, [васильо́чий] Ж, ст. васильокъ (XVIII ст.);

р. василёк «волошка», бр. васілёк «тс.», п. bazylia «васильок», bazylik, bazylijka, bazylika «тс.», ч. bazalka, bazalička, [bazalenka], ст. bazilika, слц. bazalka, bazalička, болг. босилек, м. босилек, схв. босиљак, [басилак, басилак], босил, босиљак, босӣљ, слн. bosíljek «тс.»;

через церковнослов’янську мову запозичено в давньоруську з грецької;

гр. Βασίλειος утворене на основі прикметника βασίλειoς «царський», пов’язаного з іменником βασιλεύς «цар», який з’явився в грецькій мові з часів перських війн і мав спочатку значення «перський цар; князь, правитель»;

жіночі форми походять від грецьких власних імен Βασίλισσα, Βασίλιννα букв.«княгиня, цариця», похідних від попереднього;

походження грецького слова досі залишається нез’ясованим;

намагання довести його індоєвропейське походження чи знайти малоазійські або інші джерела не мали успіху;

р. Василий, бр. Васі́ль, Васі́лій, др. Василий, Василко, Василь, п. Bazyli, ч. Bazili, слц. Bazil, бол г. Васи́лий, Васи́л, сл н. Vasi li j, стсл. Василии, Василь;

пор. однак [івасик] «Trifolium montanum L.; Trifolium pratense L.», [Іван головатий] «Trifolium ochroleucum L.», [Іванова голова] «Trifolium medium L.»;

можливо, результат видозміни іншої народної назви даної рослини [в’язель, в’язиль, в’язі́ль] під впливом широко вживаних у ботанічній народній номенклатурі васи́льо́к, васи́льки́;

не зовсім ясне;