ВАСИЛЕВІ — ЕТИМОЛОГІЯ

Васи́ль

через церковнослов’янську мову запозичено в давньоруську з грецької;
гр. Βασίλειος утворене на основі прикметника βασίλειoς «царський», пов’язаного з іменником βασιλεύς «цар», який з’явився в грецькій мові з часів перських війн і мав спочатку значення «перський цар; князь, правитель»;
жіночі форми походять від грецьких власних імен Βασίλισσα, Βασίλιννα букв.«княгиня, цариця», похідних від попереднього;
походження грецького слова досі залишається нез’ясованим;
намагання довести його індоєвропейське походження чи знайти малоазійські або інші джерела не мали успіху;
р. Василий, бр. Васі́ль, Васі́лій, др. Василий, Василко, Василь, п. Bazyli, ч. Bazili, слц. Bazil, бол г. Васи́лий, Васи́л, сл н. Vasi li j, стсл. Василии, Василь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Васи
Васил ега
Василиса
Василій (1388)
Василія
Василь (1436)
Василько
Василя
Васко
Васько
Васьо
Васюк
Васюта
Вася
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Васі́ль білоруська
Βασίλειος утворене на основі прикметника βασίλειoς «царський» грецька
Василий давньоруська
Bazyli польська
Василий російська
Bazil словацька
Василии старослов’янська
Василь старослов’янська
Васі́лій українська
Василко українська
Василь українська
Васи́лий українська
Васи́л українська
Bazili чеська
βασιλεύς «цар» ?
значення «перський цар; князь, правитель» ?
Βασίλισσα «княгиня, цариця» ?
Βασίλιννα «княгиня, цариця» ?

василь «конюшина гірська, Trifolium montanum L.» (бот.)

пор. однак [івасик] «Trifolium montanum L.; Trifolium pratense L.», [Іван головатий] «Trifolium ochroleucum L.», [Іванова голова] «Trifolium medium L.»;
не зовсім ясне;
можливо, результат видозміни іншої народної назви даної рослини [в’язель, в’язиль, в’язі́ль] під впливом широко вживаних у ботанічній народній номенклатурі васи́льо́к, васи́льки́;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
івасик «Trifolium montanum L.; Trifolium pratense L.» ?
Іван головатий «Trifolium ochroleucum L.» ?
Іванова голова «Trifolium medium L.» ?
в'язель ?
в'язиль ?
в'язі́ль ?
васи́льки́ ?

Бази́лій

чоловіче ім’я, запозичене з польської мови;
п. Bazyli, як і ч. Ваzilі, слц. Bazil, походить від лат. Basilius (Basileus), що зводиться до гр. Βασιλεύς, від якого походить і укр. Васи́ль (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

Бази́ль
Базь
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Βασιλεύς грецька
Basilius латинська
Bazyli польська
Bazil словацька
Васи́ль українська
Ваzilі чеська

васи́льо́к «васильки, Ocimum basilicum L.; [волошка, Centaurea L. Mak; щириця волотиста, Amaranthus paniculatus L.; щир червоний, Amaranthus speciosus L. Mak; щебрушка польова, м’ята польова, материнка, Calamintha Acinos Bth. Mak; золототисячник, Erythraea Centaurium Pers. Mak; очанка, Euphrasia officinalis L. Mak; жабрій, Galeopsis ladanum L. Mak; братки, Viola tricolor L. Mak]» (бот.)

[василек] «волошка; горлянка; Calamintha Clinopodium Bth.; дзвоники, Campanula sibirica L.; шавлія поникла, Salvia nutans L.» Mak, [василєк (собачий)] «волошка Mak; герань маленька, Geranium pusillum L.», [василки] «гісоп, Hyssopus officinalis L.» Mak, васи́лечок «васильки», васи́лечки «тс.; [братки Mak]», василечки (польові) «Calamintha Clinopodium Bth.»Mak, [васильок] «васильки», [василька Бі, василько, васильник Mak] «тс.», [васильчик] «тс.; волошка» Mak, [василечек] «волошка» Mak, [василочектрава] «тс.» Mak, [васильєц] «волошка» ЕЗб 30, [васильо́чий] Ж, ст. васильокъ (XVIII ст.);
запозичення з грецької мови;
гр. βασιλικόν «васильки», букв. «царське (зілля)» пов’язане з βασιλεύς «цар»;
у західнослов’янських і частково південнослов’янських мовах, очевидно, походить від слат. basilicum, яке зводиться до того самого грецького джерела;
напевно, не всі наведені українські ботанічні назви можна виводити з грецької мови;
широта застосування назви васи́льо́к і похідних свідчить про те, що вони виникли значною мірою на власному ґрунті, як похідні від власного імені Васи́ль, доказом чого можна вважати той факт, що у народній ботанічній номенклатурі існує, очевидно, давня традиція використання найпоширеніших власних імен людей (Василь, Іван, Марія);
можливо, що запозичення назви васи́льо́к для однієї з рослин стало поштовхом для ширшого вживання цієї назви;
мотивом для перенесення назв міг бути колір квіток (блакитний у Осіmum basilicum, Echium, Hyssopus, Centaurea та ін.), форма суцвіття (ботанічно споріднені Ajuga, Salvia, Prunella, Thymus, Stachys, Galeopsis), специфічний запах квіток (Salvia, Calamintha), a також способи вживання рослин у народній медицині;
р. василёк «волошка», бр. васілёк «тс.», п. bazylia «васильок», bazylik, bazylijka, bazylika «тс.», ч. bazalka, bazalička, [bazalenka], ст. bazilika, слц. bazalka, bazalička, болг. босилек, м. босилек, схв. босиљак, [басилак, басилак], босил, босиљак, босӣљ, слн. bosíljek «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

васи́льки́ «Ocimum basilicum L.; [волошка Mak, Пі; синяк звичайний, Echium vulgare L. Mak; журавельник, герань лучна, Geranium pratense L. Mak; горлянка, Ajuga genevensis L. Mak; щириця; щир червоний; суховершки, Brunella (Prunella) vulgaris L. Mak; плакун, Lythrum L. Mak; шавлія, Salvia L. Mak; чистець, Stachys palustris L. Mak; дібровник, Teucrium chamaedrys L. Mak]»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
васілёк «тс.» білоруська
босилек болгарська
βασιλικόν «васильки» грецька
босилек македонська
bazylia «васильок»«тс.» польська
bazylik «васильок»«тс.» польська
bazylijka «васильок»«тс.» польська
bazylika «васильок»«тс.» польська
василёк «волошка» російська
босиљак сербохорватська
basilicum середньолатинська
bazalka словацька
bazalička словацька
bosíljek «тс.» словенська
bazalenka українська
басилак українська
басилак українська
босил українська
босиљак українська
босӣљ українська
bazalka чеська
bazalička чеська
βασιλεύς «цар» ?
васи́льо́к ?
Васи́ль ?
васи́льо́к ?
bazilika ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України