ВАСАЛАХ — ЕТИМОЛОГІЯ
васа́л
запозичення з французької мови;
фр. vassal походить від слат. vassallus, пов’язаного з vassus «слуга»;
останнє є словом кельтського (галльського) походження, пор. гал. (Dago-)uassus (особове ім’я), а також дбрет. uuas, брет. gewaz «слуга», кімр. корн. gwas «юнак, слуга», ірл. foss «слуга», що зводяться до іє. *upostho- (пор. споріднене дінд. -upa-sthānam «опіка, служба»), перший компонент якого *upo- (›пкельт. *wo-›гaл. wa-) відповідає дінд. upa «понад», гр. ὑπό «під», гот. іuр «вгору», нвн. auf «на», другий stho- (›пкельт. *tsos› ›гал. -ssus) відповідає дінд. sthā- «стояти», лат. sto «стою», псл. stati (stojǫ), укр. ста́ти;
р. вассал, бр. болг. васа́л, п. wasal, ч. vasal, слц. vazal, м. вазал, схв. ваàзāл, слн. vazal;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
васа́л | білоруська |
васа́л | болгарська |
gewaz «слуга» | бретонська |
іuр «вгору» | готська |
ὑπό «під» | грецька |
uuas | давньобретонська |
upa «понад» | давньоіндійська |
sthā- «стояти» | давньоіндійська |
*upostho- (пор. споріднене дінд. -upa-sthānam «опіка, служба») | індоєвропейська |
foss «слуга» | ірландська |
gwas «юнак, слуга» | кімрська |
gwas «юнак, слуга» | корнська |
sto «стою» | латинська |
вазал | македонська |
auf «на» | нововерхньонімецька |
wasal | польська |
stati (stojǫ) | праслов’янська |
вассал | російська |
ваàзāл | сербохорватська |
vassallus | середньолатинська |
vazal | словацька |
vazal | словенська |
ста́ти | українська |
vassal | французька |
vasal | чеська |
vassus «слуга» | ? |
*upo- (›пкельт. *wo-›гaл. wa-) | ? |
stho- (›пкельт. *tsos› ›гал. -ssus) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України