ВАРІАНТ — ЕТИМОЛОГІЯ

варіа́нт

запозичення з французької мови;
фр. variante походить від лат. varians, -ntis, дієприкметника від дієслова vario «роблю пістрявим, урізноманітнюю, змінюю», пов’язаного з varius «різноманітний, різнобічний, капризний», яке виникло, на думку Перссона, на основі *uă-ro- від іє. *ua- «вертіти»;
р. болг. вариа́нт, бр. варыя́нт, п. wariant, ч. varianta, слц. variant, вл. warianta, м. варија́нта, схв. варија́нта, слн. variánta;
Фонетичні та словотвірні варіанти

варіа́ція
варіюва́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
варыя́нт білоруська
вариа́нт болгарська
warianta верхньолужицька
*ua- «вертіти» індоєвропейська
varians латинська
варија́нта македонська
wariant польська
вариа́нт російська
варија́нта сербохорватська
variant словацька
variánta словенська
variante французька
varianta чеська
-ntis ?
vario «роблю пістрявим, урізноманітнюю, змінюю» ?
varius «різноманітний, різнобічний, капризний» ?
*uă-ro- ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України