ВАРЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
вари́ти
псл. variti «варити», пов’язане з ѵъrĕti «кипіти»;
споріднене з лит. vérdu, vìrti «бурлити, кипіти», лтс. verdu, virt «кипіти» (балтосл. *ver- «кипіти, клекотіти»), вірм. varım «горю», нвн. англ. warm «теплий», алб. vorbë «горщик для варіння»;
іє. *uer- «палити»;
р. вари́ть, бр. вары́ць, др. варити, п. warzyć, ч. vařiti, слц. variť, вл. waric, нл. wariś, болг. варя́ «варю», м. вари «варить», схв. ва́рити, слн. varíti, стсл. варити;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вар
«спека; варена смола; мазь для дерев; окріп; [кількість для варіння за один раз; узвар]»
варéxa
«ополоник»
вара́
«кухарка»
варба́
«варіння»
варевня́
«комора для картоплі і капусти»
ва́рево
варе́на
«вид напою»
варе́ник
варени́на
«варене, страва»
варени́ця
варе́нички
«медоносна рослина»
варе́нична
варе́ння
варенуха
«вид напою»
варе́шка
варе́шниця
вари́во
«те, що вариться; варіння; [квашенина Л]»
вари́йка
«горщик; приміщення для готування їжі тваринам»
вари́ло
«варіння»
вари́льний
вари́льник
«робітник, що займається варінням сумішей; [великий горщик Бі]»
вари́стий
вари́шка
«тс.»
варі́вник
«посудина для варіння страви»
ва́рій
«вариво, страва»
варі́йка
«маленький горщик»
варі́йник
«вид кухонного горщика»
варі́нка
«варіння»
варі́нник
«вид горщика»
варінча́
«невеличкий горщик, достатній для двох»
ва́рка
варки́й
ва́рко
«жарко, душно»
варни́й
ва́рниця
«солеварня»
варня́
«варіння Я; кухня; солеварня Ж»
варняни́й
варови́й
варо́вний
«призначений під квашенину»
варо́та
«спека»
варо́ха
«вид напою»
вару́нок
«вариво, приварок»
варьо́ха
«вид напою»
ва́ря
«варене, вид страви»
варяниця
«варени́ця»
ва́рянка
«страва з капусти»
взвар
«узвар»
ви́вар
«відвар»
ви́варка
ви́варки
ви́варни́й
вива́рювальний
відва́р
відва́рений
відварни́й
зава́рка
за́варка
(вид страви)
заварни́й
зава́рювальний
звари́льний
(тех.)
зва́рич
«солевар»
зва́рка
зварни́й
зва́рник
зва́рок
«відвар»
зва́рювальний
зва́рювальник
зва́рювати
(тех.)
зва́рювач
зваря́ти
«золити шмаття»
нава́р
нава́ристий
нава́рка
наварни́й
нава́рний
нава́рювати
(тех.)
нева́ра
«погана хазяйка, яка не вміє варити»
не́варка
«сироватка»
недова́рка
«шлак, окалина»
обаря́ти
«варити, кип’ятити»
обва́рювальний
перева́руха
«жінка, що продає гарячі страви»
по́вар
«кухар»
повари́ха
пова́рня
«кухня»
пова́рувати
«кухарювати»
поварчу́к
при́варка
«гарнір»
прива́рок
«тс.»
ро́звар
«кип’ячий відвар»
розварни́й
розварня
«лінива жінка»
ува́р
(спец.)
у́вар
«відвар»
ува́рка
(спец.)
ува́рювальний
(тех.)
ува́рювач
(тех.)
узва́р
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| vorbë «горщик для варіння» | албанська |
| warm «теплий» | англійська |
| вары́ць | білоруська |
| варя́ «варю» | болгарська |
| waric | верхньолужицька |
| varım «горю» | вірменська |
| варити | давньоруська |
| verdu | латиська |
| vérdu | литовська |
| вари «варить» | македонська |
| wariś | нижньолужицька |
| warm «теплий» | нововерхньонімецька |
| warzyć | польська |
| variti «варити» | праслов’янська |
| вари́ть | російська |
| ва́рити | сербохорватська |
| variť | словацька |
| varíti | словенська |
| варити | старослов’янська |
| vařiti | чеська |
| ѵъrĕti «кипіти» | ? |
| vìrti «бурлити, кипіти» | ? |
| virt «кипіти» (балтосл. *ver- «кипіти, клекотіти») | ? |
| *uer- «палити» | ? |
вару́цкати «бруднити»
очевидно, афективне утворення;
може бути зіставлене з болг. варо́сам «побілю вапном», м. вароса «тс.», які походять від вар «вапно», пов’язаного з варя́ «варю, готую»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| варо́сам «побілю вапном» | болгарська |
| вароса «тс.» | македонська |
| вар «вапно» | ? |
| варя́ «варю, готую» | ? |
ва́ре «чи можливо це»
іноді припускається, що укр. ва́ре разом із слц. vari походить від варува́ти, як п. wara «геть, стережись», з розвитком значення від застереження до сумніву, непевності, питання, а укр. ва́рко, ва́ркось походять безпосередньо від п. wara (Cranjală 417–419);
виводиться від рум. oáre «хіба, невже», джерелом якого є лат. *volet (=vult) «він хоче», споріднене з гот. wiljan «хотіти», лит. viliúos «сподіваюсь», укр. во́ля (Scheludko 128; Vincenz 14; Niţă-Armaş та ін. Romanoslavica 16, 92; Vrabie Romanoslavica 14, 178; Walde–Hofm. II 828–830);
не зовсім ясне;
ч. [vara(he)], слц. vari «хіба, мабуть»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ва́рі
«хіба»
ва́рко
«може, ймовірно»
ва́ркось
«тс.»
ве́ра
«мабуть»
ве́ре
«чи справді; невже»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| wiljan «хотіти» | готська |
| *volet «він хоче» (=vult) | латинська |
| viliúos «сподіваюсь» | литовська |
| wara «геть, стережись» | польська |
| wara | польська |
| oáre «хіба, невже» | румунська |
| vari | словацька |
| vari «хіба, мабуть» | словацька |
| ва́ре | українська |
| ва́рко | українська |
| во́ля | українська |
| vara(he) | чеська |
| ва́ркось | ? |
варія́т «божевільний»
п. warjat «тс.» походить від лат. variātus, дієприкметника від дієслова vario «змінюю», отже означає букв. «змінений, відмінний (від нормальної людини)»;
запозичення з польської мови;
бр. вар՝ят «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
варіюва́тий
«тс.»
зваріятіти
«збожеволіти»
зварювати
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вар «тс.» | білоруська |
| variātus | латинська |
| warjat «тс.» | польська |
| vario «змінюю» | ? |
Варсоно́фій
через старослов’янську мову запозичено з грецької в середньогрецький період;
гр. Βαρσανούφιος, можливо, є ім’ям єгипетського походження (Святці 1951), що означає «великий син божий»;
р. Варсонофий, стсл. Варсоɴофии;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Вар
(XV ст.)
Варсоно́фій
Варсонуөій
Варсуноөіа
(1627)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Βαρσανούφιος | грецька |
| Варсонофий | російська |
| Варсоɴофии | старослов’янська |
| означає «великий син божий» | ? |
я́рмуж «кольрабі, Brassica oleracea aloides L. Нед, Mak; катран морський, Crambe maritima L., катран татарський, Crambe tatarica Jacq. Mak» (бот.)
запозичене з німецької мови, можливо, за польським посередництвом;
свн. warmuos «городина; розварена дроблена крупа; тепла юшка» є складним словом, утвореним з warm (‹ двн. war(a)m) «теплий», спорідненого з псл. varъ, variti, укр. вар, вари́ти, і muos (н. Mus «варена, подібна до каші страва, повидло»), що споріднене з дфранк. muos, днн. дфриз. дангл. mōs «страва»;
р. [ермы́шка] «сорт капусти», п. jarmuż (бот.) «листяна капуста, Brassica oleracea Var. Acephala sabellica; [катран морський, Crambe maritima L., катран татарський, Crambe tatarica Jacq.]», [jarmusz] «тс.», ч. jarmuz «листяна капуста, Brassica oleracea»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ярмуш
«кольрабі, Brassica ole-racea alvides L.»
(бот.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| mōs «страва» | давньоанглійська |
| war(a)m «теплий» | давньоверхньонімецька |
| mōs «страва» | давньонижньонімецька |
| mōs «страва» | давньофризька |
| Mus | німецька |
| jarmuż «листяна капуста, Brassica oleracea Var. Acephala sabellica; [катран морський, Crambe maritima L., катран татарський, Crambe tatarica Jacq.]» (бот.) | польська |
| jarmusz «тс.» | польська |
| varъ | праслов’янська |
| variti | праслов’янська |
| ермы́шка «сорт капусти» | російська |
| warmuos «городина; розварена дроблена крупа; тепла юшка» | середньоверхньнімецька |
| warm | середньоверхньнімецька |
| muos | середньоверхньнімецька |
| вар | українська |
| вари́ти | українська |
| jarmuz «листяна капуста, Brassica oleracea» | чеська |
| muos | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України