ВАРТОВИМ — ЕТИМОЛОГІЯ

ва́рта

запозичено з німецької мови, можливо, через польську;
нвн. Wárte «сторожова башта, спостережна вежа» разом з двн. warta «підглядання, місце для підслуховування», дангл. wearde «вартування», англ. ward «тс.» є дієприкметниковим утворенням від дієслова wahren «берегти», спорідненого з лтс. Vērtiȇs «дивитись, помічати», лат. verēri «дивитися з глибокою пошаною», гр. ὁράν «дивитись»;
бр. ва́рта, п. warta;
Фонетичні та словотвірні варіанти

варта́рка
варта́рня
варти́на «сторожа»
вартівни́к
варті́вня
ва́ртник
вартовати (XVI ст.)
вартови́й
вартови́к
вартовни́чий
вартува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ward «тс.» англійська
ва́рта білоруська
ὁράν «дивитись» грецька
wearde «вартування» давньоанглійська
warta «підглядання, місце для підслуховування» давньоверхньонімецька
verēri «дивитися з глибокою пошаною» латинська
Vērtiȇs «дивитись, помічати» латиська
Wárte «сторожова башта, спостережна вежа» нововерхньонімецька
warta польська
wahren «берегти» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України