ВАРНАКІВ — ЕТИМОЛОГІЯ
варна́к «каторжник; збіглий каторжник»
очевидно, запозичення з російської мови;
р. варна́к «тс.; (лайл.) злий, недобрий» неясного походження (Фасмер І 275);
можливо, запозичене з якоїсь тюркської мови,– пор. тат. ст. урламак «красти», чув. вăрла «тс.», вăрлакан «той, що краде»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| варна́к «тс.; (лайл.) злий, недобрий» | російська |
| урламак «красти» | татарська |
| вăрла «тс.» | чуваська |
| урламак «красти» | ? |
| урламак «красти» | ? |
| вăрлакан «той, що краде» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України