ВАРНАКІВ — ЕТИМОЛОГІЯ

варна́к «каторжник; збіглий каторжник»

очевидно, запозичення з російської мови;
р. варна́к «тс.; (лайл.) злий, недобрий» неясного походження (Фасмер І 275);
можливо, запозичене з якоїсь тюркської мови,– пор. тат. ст. урламак «красти», чув. вăрла «тс.», вăрлакан «той, що краде»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
варна́к «тс.; (лайл.) злий, недобрий» російська
урламак «красти» татарська
вăрла «тс.» чуваська
урламак «красти» ?
урламак «красти» ?
вăрлакан «той, що краде» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України