ВАНІЛІН — ЕТИМОЛОГІЯ
вані́ль
запозичено, очевидно, з французької мови;
фр. vanille походить від ісп. vainilla «ваніль (рослина і плід)» (ст. vaynilla), зменшувальної форми від vaina (ст. vayna) «стручок, кобура», що зводиться до лат. vāgīna «оболонка, стручок», спорідненого з лит. vóžti «закривати, накривати», лтс. vāšu, vāsu, vāast «накривати»;
р. вани́ль, бр. ваніль, п. wanilia, ч. vanilka, vanilie, vanyla, слц. vanilka, болг. Вани́лия, м. схв. вани́ла, слн. Vanúlja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ванілі́н
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ваніль | білоруська |
| Вани́лия | болгарська |
| vainilla «ваніль (рослина і плід)» (ст. vaynilla) | іспанська |
| vāgīna «оболонка, стручок» | латинська |
| vāšu | латиська |
| vóžti «закривати, накривати» | литовська |
| вани́ла | македонська |
| wanilia | польська |
| вани́ль | російська |
| вани́ла | сербохорватська |
| vanilka | словацька |
| Vanúlja | словенська |
| vanille | французька |
| vanilka | чеська |
| vanilie | чеська |
| vanyla | чеська |
| vayna «стручок, кобура» | ? |
| vāsu | ? |
| vāast «накривати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України