ВАНТА — ЕТИМОЛОГІЯ
ва́нти (мн.; одн. ва́нта> «канати для кріплення щогл»; -- р. ва́нты, бр. ва́нта, п. wanty, болг. ва́нти «тс.»; -- запозичено з голландської або німецької мови (у якій, можливо, з голландської)
гол. want «канат, снасть, рибальська сітка» (спочатку «плетиво») пов’язане з winden «обвивати, намотувати»;
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України