ВАЛЮШ — ЕТИМОЛОГІЯ
ва́люш «вальдшнеп»
очевидно, результат видозміни форми ва́льдшне́п під впливом валю́ша;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ва́люшень
«тс.»
валю́ша «сукновальня»
очевидно, запозичення з польської мови, видозмінене в результаті зближення з валя́ти;
п. folusz «сукновальня» походить від пізньолат. fullare (follare) «валяти сукно», пов’язаного з лат. fullo «сукновал», можливо, спорідненим з лит. bildeti «гримотіти», bildénti «стукати», belsti «тс.», двн. bolz «болт, шворінь»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
валучня
валу́ша
валю́тник
валюш
валю́шня
фолюша́р
«сукновал»
фолю́ші
хвалю́ші
хвалю́шник
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| bolz «болт, шворінь» | давньоверхньонімецька |
| fullo «сукновал» | латинська |
| bildeti «гримотіти» | литовська |
| fullare «валяти сукно» (follare) | пізньолатинська |
| folusz «сукновальня» | польська |
| валя́ти | ? |
| bildénti «стукати» | ? |
| belsti «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України