ВАЛУХИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ва́лах «кастрований баран або кінь Г, Ж; [кастратор жеребців]»
запозичення з німецької мови;
нвн. Wállach «тс.» походить від Wallache «волох, румун» (кастровані коні надходили до Німеччини з Волощини, Угорщини і Русі);
р. [валах] «кастрований бичок, баран», [ва́лу́х] «тс.», бр. [ва́лах, ва́лашыць], п. вл. wałach «мерин», ч. valach, слц. valach, vlach «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вала́хан
«скопець»
валахъ
(1529)
валаша́йник
«кастратор»
валаша́л
валаша́лник
валаша́р
вала́шати
«каструвати»
ва́ла́шати
валашеный
(XVII ст.)
валаші́внйк
валаші́лник
«тс.»
вала́шка
«кастрована свиня»
валашова́ти
«тс.»
валашо́к
«стовбур дерева, чистий від гілля»
ви́лух
«валах»
овалашати
«тс.; [украсти]»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ва́лах | білоруська |
| wałach «мерин» | верхньолужицька |
| Wállach «тс.» | нововерхньонімецька |
| wałach «мерин» | польська |
| валах «кастрований бичок, баран» | російська |
| valach «тс.» | словацька |
| vlach «тс.» | словацька |
| ва́лу́х «тс.» | українська |
| ва́лашыць | українська |
| valach | чеська |
| Wallache «волох, румун» (кастровані коні надходили до Німеччини з Волощини, Угорщини і Русі) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України