ВАЛОВИТІ — ЕТИМОЛОГІЯ
вайло́ «неповоротка, незграбна, повільна людина»
не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з вали́ти(ся), валя́ти(ся) через проміжну форму *вальло з дисиміляцією першого л;
пор. [валю́ка] «ледар», [зава́лий] «незграбний», [зава́лькуватий] «лінивий, неповороткий», р. у́валень;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вайло́м
«натовпом, валом»
вайлува́тий
вайлюка
«тс.»
валови́тий
«вайлуватий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| у́валень | російська |
| вали́ти | ? |
| ся | ? |
| валя́ти | ? |
| ся | ? |
| вальло | ? |
| валю́ка «ледар» | ? |
| зава́лий «незграбний» | ? |
| зава́лькуватий «лінивий, неповороткий» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України