ВАЛКУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
вал «насип»
запозичено з середньоверхньонімецької мови, можливо, через польську;
свн. wal «насип» (нвн. Wall «тс.») походять від лат. vallum «вал табору», спорідненого з укр. вали́ти;
припускається (Фасмер І 268) можливість запозичення через польську мову безпосередньо з латинської;
р. бр. болг. вал, др. валъ, п. wał, ч. слц. val;
Фонетичні та словотвірні варіанти
валкува́ти
«згрібати у валки»
вало́к
«покіс»
за валом
(1545)
підва́л
підва́ла
підва́лина
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вал | білоруська |
| вал | болгарська |
| валъ | давньоруська |
| vallum «вал табору» | латинська |
| wał | польська |
| вал | російська |
| wal «насип» (нвн. Wall «тс.») | середньоверхньнімецька |
| val | словацька |
| вали́ти | українська |
| val | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України