ВАЛЕТ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
вале́т
запозичення з французької мови;
фр. valet (‹vaslet) «слуга, лакей; валет (у картах); (ст.) зброєносець» походить від слат. *vassulittum або *vassellittum, зменшеної форми до слат. vassus «слуга»;
р. бр. вале́т, п. walet, болг. вале́(т);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
вале́т | білоруська |
вале́ (т) | болгарська |
walet | польська |
вале́т | російська |
*vassulittum | середньолатинська |
vassus «слуга» | середньолатинська |
valet «слуга, лакей; валет (у картах); (ст.) зброєносець» (‹vaslet) | французька |
хлап «валет у картах»
запозичення із західнослов’янських мов, найімовірніше, зі словацької або чеської;
назва карти виникла як семантична калька назви вале́т від фр. valet «слуга, лакей; валет (у картах); (ст.) зброєносець»;
р. [хлап], др. хлапъ «холоп, слуга, раб», п. chłop «селянин», ч. chlap, [chlop] «мужик», слц. chlap «чоловік», болг. хлапа́к, хлапе́ «хлопчисько, підліток», схв. хла̏п «холоп, чоловік», слн. hlápec «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
хлапа́к | болгарська |
хлапъ «холоп, слуга, раб» | давньоруська |
chłop «селянин» | польська |
хлап | російська |
п «холоп, чоловік» | сербохорватська |
chlap «чоловік» | словацька |
hlápec «тс.» | словенська |
chlop «мужик» | українська |
хлапе́ «хлопчисько, підліток» | українська |
valet «слуга, лакей; валет (у картах); (ст.) зброєносець» | французька |
chlap | чеська |
вале́т | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України