ВАЛЕНТНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
вале́нтний
утворено на основі лат. valens (valentis), дієприкметника від valere «бути сильним, могутнім, мати значення, коштувати»;
р. вале́нтный, бр. вале́нтны, ч. valenční, слц. valentný, болг. м. Вале́нтен, схв. вале́нтан;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вале́нтність
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вале́нтны | білоруська |
| Вале́нтен | болгарська |
| valens (valentis) | латинська |
| Вале́нтен | македонська |
| вале́нтный | російська |
| вале́нтан | сербохорватська |
| valentný | словацька |
| valenční | чеська |
| valere «бути сильним, могутнім, мати значення, коштувати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України