ВАЛАШКА — ЕТИМОЛОГІЯ

ва́лах «кастрований баран або кінь Г, Ж; [кастратор жеребців]»

запозичення з німецької мови;
нвн. Wállach «тс.» походить від Wallache «волох, румун» (кастровані коні надходили до Німеччини з Волощини, Угорщини і Русі);
р. [валах] «кастрований бичок, баран», [ва́лу́х] «тс.», бр. [ва́лах, ва́лашыць], п. вл. wałach «мерин», ч. valach, слц. valach, vlach «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вала́хан «скопець»
валахъ (1529)
валаша́йник «кастратор»
валаша́л
валаша́лник
валаша́р
вала́шати «каструвати»
ва́ла́шати
валашеный (XVII ст.)
валаші́внйк
валаші́лник «тс.»
вала́шка «кастрована свиня»
валашова́ти «тс.»
валашо́к «стовбур дерева, чистий від гілля»
ви́лух «валах»
овалашати «тс.; [украсти]»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ва́лах білоруська
wałach «мерин» верхньолужицька
Wállach «тс.» нововерхньонімецька
wałach «мерин» польська
валах «кастрований бичок, баран» російська
valach «тс.» словацька
vlach «тс.» словацька
ва́лу́х «тс.» українська
ва́лашыць українська
valach чеська
Wallache «волох, румун» (кастровані коні надходили до Німеччини з Волощини, Угорщини і Русі) ?

валашок «конюшина, Trifolium pratense L.» (бот.)

назва пояснюється тим, що конюшина різних видів є доброю кормовою травою для коней;
пор. схв. djeтелина «конюшина» і [зечја детелина] «заяча конюшина»;
назви цих рослин частково збігаються і в інших мовах;
на «Anthyllis vulneraria» дана назва, очевидно, була перенесена з причини ботанічної спорідненості рослин;
пор. укр. конюши́на, [комани́ця, коневник, конічи́на, жеребець] «Tr ifolium pratense L.», р. [жеребе́ц] «тс.; Trifolium medium», [жере́бчик] «тс.», [конова́льник, конова́льчик] «Trifolium alpestre L.»;
можливо, похідне від ва́лах «кастрований кінь»;
бр. [валашо́к] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

валашок жовтий «заяча конюшина, Anthyllis vulneraria L.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
валашо́к «тс.» білоруська
жеребе́ц «тс.; Trifolium medium» російська
djeтелина «конюшина» сербохорватська
конюши́на українська
djeтелина «конюшина» ?
зечја детелина «заяча конюшина» ?
на «Anthyllis vulneraria» ?
конюши́на ?
комани́ця «Tr ifolium pratense L.» ?
коневник «Tr ifolium pratense L.» ?
конічи́на «Tr ifolium pratense L.» ?
жеребець «Tr ifolium pratense L.» ?
жере́бчик «тс.» ?
конова́льник «Trifolium alpestre L.» ?
конова́льчик «Trifolium alpestre L.» ?
від ва́лах «кастрований кінь» ?

ляшка «конюшина, Trifolium L.» (бот.)

не зовсім ясне;
може бути пов’язане з ляга́ти, лежа́ти, оскільки конюшина середня низькоросла, або з лях «поляк» за походженням чи місцем поширення певного виду конюшини;
пов’язується (Сабадош ОЛА 1981, 80–81) з др. ляча «сочевиця», ляща «тс.»;
може бути також результатом видозміни назви [валашо́к] «конюшина», пов’язаної з [валашо́к] «кастрований баранчик» (за схожістю квітки конюшини з баранчиком) або з ва́лах «кінь» (як конюшина з кінь);
Фонетичні та словотвірні варіанти

ілящок
лє́шка «конюшина лучна, Trifolium pratense L.»
лєшок «конюшина лучна»
лєщок «конюшина»
ля́жка «конюшина середня, Trifolium medium L.»
лящок
лящок
ящик
ящок «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ляча «сочевиця» давньоруська
ляща «тс.» давньоруська
ляга́ти українська
лежа́ти українська
лях «поляк» українська
валашо́к «конюшина» українська
валашо́к «кастрований баранчик» (за схожістю квітки конюшини з баранчиком) українська
ва́лах «кінь» (як конюшина з кінь) українська
конюшина українська
кінь українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України