ВАЙДА — ЕТИМОЛОГІЯ
ва́йда «синильник, синячник, Isatis tinctoria L.» (бот.)
запозичення з німецької мови;
н. Waid, двн. weit (від пгерм. *waizda- «тс.») споріднене з лат. vitrum «тс.; блакитна фарба; скло», гр. ἰσάτις (‹Fίτσάτις) «тс.»;
р. ва́йда, ч. ст. vajt, vejt «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ἰσάτις «тс.» (‹Fίτσάτις) | грецька |
| weit (від пгерм. *waizda- «тс.») | давньоверхньонімецька |
| vitrum «тс.; блакитна фарба; скло» | латинська |
| Waid | німецька |
| ва́йда | російська |
| vajt «тс.» | чеська |
| vejt «тс.» | чеська |
| vajt «тс.» | ? |
| vejt «тс.» | ? |
ва́йда «ватажок колядників»
запозичення з угорської мови;
уг. vajda «воєвода; циганський ватажок» походить від слов’янського воєвода;
п. wajda «ландграф (у XV ст.); циганський ватажок», слц. vajda «циганський ватажок»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| wajda «ландграф (у XV ст.); циганський ватажок» | польська |
| vajda «циганський ватажок» | словацька |
| vajda «воєвода; циганський ватажок» | угорська |
| воєвода | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України