ВАЗІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
вага́ «сила притягання тіла до землі; прилад для зважування; важливість; [мито Я; знаряддя для піднімання воза Я; коромисло терезів Бі; дишло у воза Бі]»
запозичено з давньоверхньонімецької мови, можливо, через польську;
двн. wāga «ваги», нвн. Wáge (Wáage) «тс.» пов’язане з нвн. wägen «зважувати», wiegen «зважувати, важити», Wágen «віз, екіпаж, вагон», Weg «дорога», англ. weight «вага», wain «віз», двн. дангл. wēgan «рухати, нести; важити», спорідненими з лат. vehi «їхати», дінд. váhati «їде, везе», стсл. везѫ укр. везу́;
припкщення (Абаєв Этимология 1966, 258) про те, що слово vaga в слов’янських мовах є здавна успадкованим з індоєвропейської прамови, недостатньо обґрунтоване;
р. [ва́га] «вага; ваги», бр. вага́, п. нл. waga, ч. слц. váha, вл. waha «тс.», м. схв. ва́га «ваги», слн. vāga «тс.; вага»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ваг
«знаряддя для піднімання воза»
вага́дло
«маятник»
(заст.)
ва́галка
«гойдалка»
вага́ння
вага́р
вага́ти
«зазіхати, замірятись; зважуватись»
(заст.)
вага́тися
ва́ги́
«прилад для зважування»
ва́ги-перева́ги
«перевальцем»
вагівни́к
«ваговий брус»
вагівниця
«ваги»
вагі́тна́
вагове́
«збір за вагу»
(заст.)
ваго́ви́й
ва́говий
«нерішучий»
ваго́вистий
«тс.»
вагови́тий
«важкий, важливий»
ваго́м
«поволі»
ва́го́м
«на вагу»
(заст.)
ваго́мий
вагони́ти
«обтяжувати»
вагоні́ти
«вагітніти; лежати тягарем»
вагота́
«вага, тягар; вагітність; важкі переживання»
ваготі́ння
«тягар, тяжіння»
ваготі́ти
ваго́тний
«ваговий»
вагою
(1545)
вагува́тися
«вагатися; [мірятися силами]; сваритися, сперечатися»
важа́к
«паличка, на якій намотують і зав’язують петлі при плетінні сітки»
важевни́ця
«важіль»
важе́зний
важель
«пристрій, за допомогою якого піднімають чи опускають нижнє жорно»
важе́нний
ва́жити
ва́житися
ва́жіль
ва́жка
«шалька вагів Ж, Я; знаряддя ткача»
важкеле́нний
важки́
«дрібні гирі; невеликі ваги; [коромисло терезів Ж; тягар, яким придушують сошники сівалки, щоб заглибити їх у землю Mo]»
важки́й
важли́вий
важна́
«вагітна»
ва́жний
«поважний, хороший»
важни́к
«вагар»
важни́ця
«ваги;(заст.) підставка під ваговий дрюк для підняття тягаря»
ва́жниця
«значна особа; важлива справа»
важні́ти
важню́щий
ва́жня́
«приміщення чи місце для ваг на ринку»
важо́к
«гирка»
важу́чий
ва́жчати
важче́зний
важчу́га
«дуже важка людина»
вива́га
«допомога, звільнення»
ви́вага
«зважування»
ви́важити
«допомогти»
відвага
відважитися
«насмілитися»
віднева́га
«нахабство, зухвалість»
вповага
«повага»
(заст.)
вповажни́ти
«шанувати»
до́ва́жка
до́важок
за вагами
(1494)
заува́жити
«ударити, стусанути»
зва́га
«відвага»
звагува́ти
«оглянути, звернути увагу»
зважа́ти
зважитись
«насмілитись»
зважли́вий
зважни́й
«відважний»
зважні́лий
зважоно
(1529)
знева́га
зневажа́ти
знева́жливий
знева́жний
знева́жник
нава́га
«тягар, вантаж; замір»
(заст.)
нава́жба
«рішення, намір»
(заст.)
нава́житися
нава́жний
«відважний»
навперева́ги
напова́житися
«докласти зусиль, старань»
обваж
«обважування»
обважа́ти
«обманювати у вазі»
(заст.)
обважені́ти
«стати важким»
обважни́ти
обважні́лий
обважні́ти
обва́жувати
«перевантажувати; неправильно важити»
одва́жливий
«розсудливий»
перева́га
перева́жати
перева́жний
по́ваг
«поважність»
пова́га
по́вагом
поважа́ти
пова́жити
«зважити на чиєсь прохання; спокуситися»
пова́житися
«відважитися; зібратися; спокуситися; посягнути; [покластися (на кого) Ж]»
пова́жливий
поважни́й
«схильний»
пова́жний
пова́жні́ти
«ставати поважнішим»
пова́жно
ро́зваг
«розсудливість, обережність»
розважа́ти
«розмірковувати»
розва́жливий
розва́жний
спо́вага
споважні́лий
споважні́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| weight «вага» | англійська |
| вага́ | білоруська |
| waha «тс.» | верхньолужицька |
| wēgan «рухати, нести; важити» | давньоанглійська |
| wāga «ваги» | давньоверхньонімецька |
| wēgan «рухати, нести; важити» | давньоверхньонімецька |
| váhati «їде, везе» | давньоіндійська |
| vehi «їхати» | латинська |
| ва́га «ваги» | македонська |
| waga | нижньолужицька |
| Wáge «тс.» | нововерхньонімецька |
| wägen «зважувати» | нововерхньонімецька |
| waga | польська |
| ва́га «вага; ваги» | російська |
| ва́га «ваги» | сербохорватська |
| váha | словацька |
| vāga «тс.; вага» | словенська |
| везу́ | українська |
| váha | чеська |
| wiegen «зважувати, важити» | ? |
| Wágen «віз, екіпаж, вагон» | ? |
| Weg «дорога» | ? |
| wain «віз» | ? |
| везѫ | ? |
ваги́ «віжки»
очевидно, форма ваги́ утворилася шляхом зворотного словотвору від важки́, що є результатом не зовсім ясної видозміни форми ві́жки (ст. вожьки);
Фонетичні та словотвірні варіанти
важки́
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ваги́ | ? |
| важки́ | ? |
| ві́жки (ст. вожьки) | ? |
ва́за
запозичено через російську або польську мову з французької або німецької;
фр. vase, н. Váse походять від лат. vās, мн. vāsa «посуд», спорідненого з умбр. vasor «тс.»;
р. бр. болг. ва́за, п. вл. нл. waza «ваза, супниця», ч. слц. слн. váza, м. схв. ва́за, ва́зна;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ва́за | білоруська |
| ва́за | болгарська |
| waza «ваза, супниця» | верхньолужицька |
| vās | латинська |
| ва́за | македонська |
| waza «ваза, супниця» | нижньолужицька |
| Váse | німецька |
| waza «ваза, супниця» | польська |
| ва́за | російська |
| ва́за | сербохорватська |
| váza | словацька |
| váza | словенська |
| ва́зна | українська |
| vasor «тс.» | умбрська |
| vase | французька |
| váza | чеська |
| vāsa «посуд» | ? |
відва́га
через проміжну ланку вага́тися, [ва́житися] «перебувати в нерішучості» пов’язане з вага́;
непереконливою є спроба (Шабалин ЭИРЯ III 52– 57) виведення р. отва́жный від форми ва́жный;
думка про зв’язок з дінд. vāgara «мужній» і назвою племені вагри (Perwolf AfSlPh 7, 616; Rudnicki Prasi. II 209) позбавлена підстав;
значення хоробрості, рішучості розвинулось у дієслівній формі відва́житися (пор. аналогічний розвиток значень у формах зва́житися, [зва́га], нава́житися);
на такому розвитку значень міг відбитися вплив польської і німецької мов (пор. нвн. wagen «наважуватися», wägen «важити»);
р. отва́га, бр. адва́га, п. odwaga, ч. слц. odvaha;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відва́жний
відва́жувати
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| адва́га | білоруська |
| vāgara «мужній» | давньоіндійська |
| odwaga | польська |
| отва́жный від форми ва́жный | російська |
| отва́га | російська |
| odvaha | словацька |
| odvaha | чеська |
| вага́тися | ? |
| ва́житися «перебувати в нерішучості» | ? |
| вага́ | ? |
| вагри | ? |
| формі відва́житися (пор. аналогічний розвиток значень у формах зва́житися, [зва́га], нава́житися) | ? |
розва́га «забава, втіха, розрада; [розсудливість Нед]»
пов’язане з вага́, ва́жити;
розвиток значень проходив, очевидно, так: «обміркувати складну ситуацію» → «зіставити в думці всі сторони ситуації, ніби зважити їх на вагах» → «знайти вихід з неприємної ситуації» → «утішити»;
бр. разва́га «міркування, розсудливість», п. rozwaga «розважливість, розсудливість», ч. слц. rozvaha «розум, розсудливість», вл. rozwaha «розвага, намір»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ро́зваг
«розсудливість, обережність»
розважа́льний
розважа́ти
«утішати, розсіювати, відвертати увагу від неприємного; всебічно обмірковувати»
розва́жити
розва́жливий
«розсудливий, серйозний; [заспокійливий Нед]»
розважни́й
«розважальний, пов’язаний з розвагою, втіхою, розрадою»
розва́жний
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| разва́га «міркування, розсудливість» | білоруська |
| rozwaha «розвага, намір» | верхньолужицька |
| rozwaga «розважливість, розсудливість» | польська |
| rozvaha «розум, розсудливість» | словацька |
| вага́ | українська |
| ва́жити | українська |
| rozvaha «розум, розсудливість» | чеська |
стельва́га «поперечний брус у воза, плуга, до якого приєднується упряжка»
через польське посередництво запозичено з німецької мови;
нвн. Stellwage «тс.» складається з основ слів Stelle «місце; насад воза», пов’язаного з stellen «ставити», спорідненим з дінд. sthálati «стоїть твердо», прус. stalīt «стояти», і Wage (Waage) «вага, ваги; стельвага» (пор. того ж походження укр. [вага] «стельвага» НикНикТЛ, [ваги тж, ва́ґа МСБГ] «тс.»);
бр. стальва́га, п. stelwaga, sztelwaga «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
стальва́га
станва́га
штельва́га
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| стальва́га | білоруська |
| sthálati «стоїть твердо» | давньоіндійська |
| Stellwage «тс.» | нововерхньонімецька |
| Stelle «місце; насад воза» | нововерхньонімецька |
| stellen «ставити» | нововерхньонімецька |
| Wage | нововерхньонімецька |
| Waage | нововерхньонімецька |
| stelwaga «тс.» | польська |
| sztelwaga «тс.» | польська |
| stalīt «стояти» | прусська |
| вага | українська |
| ваги | українська |
| ва́ґа | українська |
ува́га «зосередження думки або зору, слуху на будь-якому об’єкті; прихильне ставлення, турбота; зауваження, примітка; пояснення до тексту; (заст.) честь, шана»
запозичення з польської мови;
п. uwaga є префіксальним утворенням від waga, якому відповідає укр. вага́;
р. уважа́ть «шанувати», бр. ува́га «увага; шана», п. uwaga «увага, зауваження», ч. úvaha «міркування, роздуми», болг. уважа́вам «поважати, шанувати», м. уважува, схв. уважа́вати «враховувати», ува́жити «взяти до уваги, врахувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вва́га
«повага, пошана»
заува́га
«зауваження, примітка»
зауважа́ти
«помічати»
заува́жити
заува́жувати
зува́га
«тактовна увага, повага»
невва́га
«тс.»
невва́жливий
«неуважний»
невва́жний
«тс.»
незавва́жливо
«непомітно»
незавва́жний
неува́га
«неуважність»
неува́жний
уважа́ти
(вважа́ти)
ува́жистий
«точно викладений, пояснений»
ува́жити
(вва́жити)
ува́житися
«зважитися»
(вва́житися)
ува́жка
«уступка при покупці»
ува́жливий
(вва́жливий)
ува́жливо
(вва́жливо)
ува́жний
ува́жник
«спостерігач»
ува́жно
ува́жувати
«помічати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ува́га «увага; шана» | білоруська |
| уважа́вам «поважати, шанувати» | болгарська |
| уважува | македонська |
| uwaga | польська |
| waga | польська |
| uwaga «увага, зауваження» | польська |
| уважа́ть «шанувати» | російська |
| уважа́вати «враховувати» | сербохорватська |
| ува́жити «взяти до уваги, врахувати» | сербохорватська |
| вага | українська |
| úvaha «міркування, роздуми» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України