БІОЛОГИ — ЕТИМОЛОГІЯ
біо́лог
запозичення з французької мови;
фр. biologie «біологія» (похідні від нього biologue «біолог», biologique «біологічний») утворене Ламарком у 1802 р. з основи гр. βίος «життя», спорідненого з ав. jyā-tu-, «життя», gaya- «тс.», стсл. жити, укр. жи́ти, за зразком слів théologie і под., з другим компонентом, похідним від основи гр. λόγος «слово, розум»;
р. био́лог, бр. біёлаг, біяло́гія, п. ч. слц. biolog, вл. biologija, болг. м. биоло́г, схв. биòлог, слн. biológ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
біологі́чний
біоло́гія
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| jyā-tu- | авестійська |
| біёлаг | білоруська |
| биоло́г | болгарська |
| biologija | верхньолужицька |
| βίος «життя» | грецька |
| λόγος «слово, розум» | грецька |
| биоло́г | македонська |
| biolog | польська |
| з | російська |
| био́лог | російська |
| биòлог | сербохорватська |
| biolog | словацька |
| biológ | словенська |
| жити | старослов’янська |
| жи́ти | українська |
| біяло́гія | українська |
| biologie «біологія» (похідні від нього biologue «біолог», biologique «біологічний») | французька |
| biolog | чеська |
| gaya- «тс.» | ? |
гене́тика
запозичення з англійської мови;
англ, genetics утворене в 1906 р. біологом У. Бетсоном від гр. γενητικός «той, що народжує; плодючий, плідний» (›англ. genetic «генетичний»), пов’язаного з γένος «рід»;
;
Фонетичні та словотвірні варіанти
genetika
genetika
genetika
genétika
genetyka
генèтика
генети́чний
гене́тыка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гене́тыка | білоруська |
| гене́тика | болгарська |
| genetika | верхньолужицька |
| γενητικός «той, що народжує; плодючий, плідний» (›англ. genetic «генетичний») | грецька |
| гене́тика | македонська |
| genetyka | польська |
| гене́тика | російська |
| генèтика | сербохорватська |
| genetika | словацька |
| genétika | словенська |
| genetika | чеська |
| біологом | ? |
| Бетсоном | ? |
| γένος «рід» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України