БІЛОЗОРИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
білозі́р «красень; епітет місяця»
складні утворення, можливо, вже праслов’янського періоду, з основ слів бі́лий (běl-) і зір (zor-/zar-);
очевидно, в одній частині утворень основа zor- у значенні «погляд, очі», а в іншій – у значенні «вигляд, обличчя» (у кречетів білявий живіт; північні соколи старшого віку білішають);
у слові білозерець Булаховський вбачає вплив слова о́зеро (НЗ КДУ 7/3, 56);
п. białozor «кречет, сокіл, Falco L.», ст. białozorzec «великий північний сокіл, кречет, Falco gyrfalco L.» (з укр.?), ч. ст. bělozor, bělozorec «білий сокіл», слц. [belozor] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
білозе́рець
«тс.»
білозі́рець
«епітет сокола»
білозі́рка
«[красуня]; вид кримської солі»
білозо́р
«тс.»
білозо́рець
білозо́рий
«світлоокий»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
białozor «кречет, сокіл, Falco L.» | польська |
belozor «тс.» | словацька |
bělozor «білий сокіл» | чеська |
bělozorec «білий сокіл» | чеська |
бі́лий (běl-)(zor-/zar-) | ? |
значенні «погляд, очі» | ? |
значенні «вигляд, обличчя» (у кречетів білявий живіт; північні соколи старшого віку білішають) | ? |
білозерець | ? |
о́зеро | ? |
białozorzec «великий північний сокіл, кречет, Falco gyrfalco L.» (з укр.?) | ? |
bělozor «білий сокіл» | ? |
bělozorec «білий сокіл» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України