БІЛИКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
біланка «гриб Agaricus colubrinus Pers.» (бот.)
похідні утворення від бі́лий;
назви зумовлені білим кольором грибів або соку в їх м’якоті;
р. [белеви́к] «білий гриб», [белы́ш, беля́к, беля́нка] «тс.», бр. [бяля́нка] (вид грибів), п. bielak «білий гриб»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
білас
«білий гриб, Boletus edulis Bull.»
білаш
білик
«тс.»
білю́га
«хрящ-молочник перцевий, Agaricus piperatus»
біля́нка
«хрящ-молочник солодкий, Lactarius subdulcis (Pers.) Fr. Mak; сироїжка, Russula Pers.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бяля́нка (вид грибів) | білоруська |
| bielak «білий гриб» | польська |
| белы́ш | українська |
| беля́к | українська |
| беля́нка «тс.» | українська |
| бі́лий | ? |
| белеви́к «білий гриб» | ? |
бі́лка
на думку більшості дослідників, назва, похідна від прикметника бі́лий;
др. бѣла вѣверица вважається свідченням того, що бѣлъка спочатку означало лише рідкісний вид білих вивірок (Соболевский РФВ 67, 214–215; Булаховский Труды ИРЯ І 162; Фасмер І 148; Шанский ЭСРЯ І 2, 86);
інше пояснення припускає спорідненість з лат. fēlis «куниця, кішка», двн. bilih «вовчок» (Petr BB 21, 209; Loewenthal 6). -Див. ще бі́лий;
р. бе́лка, бе́ла, др. бѣла, бѣлъка, п. ст. białka, болг. бя́лка (зоол.) «ласка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бі́лик
«самець білки»
білченя́
більча́
бі́лячий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бя́лка «ласка» (зоол.) | болгарська |
| bilih «вовчок» | давньоверхньонімецька |
| бѣла вѣверица | давньоруська |
| бѣла | давньоруська |
| fēlis «куниця, кішка» | латинська |
| białka | польська |
| бе́лка | російська |
| бе́ла | українська |
| бѣлъка | українська |
| бі́лий | ? |
| бѣлъка | ? |
| ще | ? |
| ще | ? |
| białka | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України