БІДКА — ЕТИМОЛОГІЯ
біда́ «двоколка»
через польську мову запозичено з латинської;
лат. bīga «парна запряжка; запряжена парою колісниця», bīgae(*bi-jūgae) «тс.» є складним словом, утвореним з основ слів bis «двічі» і jūgum «ярмо», спорідненого з гр. ζυγόν «ярмо», гот. juk, нвн. Joch, англ. yoke, стсл. иго «тс.»;
в українській мові зазнало впливу з боку слів біда́ «злидні» і, можливо, байда́рка;
бр. бэда «двоколка», п.bida, bidka, biga, bieda «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
біда́рка
«тс.»
бі́дка
при́бідка
«поганий візок»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| yoke | англійська |
| бэда «двоколка» | білоруська |
| juk | готська |
| ζυγόν «ярмо» | грецька |
| bīga «парна запряжка; запряжена парою колісниця» | латинська |
| Joch | нововерхньонімецька |
| иго «тс.» | старослов’янська |
| п.bida «тс.» | українська |
| bidka «тс.» | українська |
| biga «тс.» | українська |
| bieda «тс.» | українська |
| bīgae(*bi-jūgae) «тс.» | ? |
| bis «двічі» | ? |
| jūgum «ярмо» | ? |
| біда́ «злидні» | ? |
| байда́рка | ? |
бідко «чирка альпійська, славка зимова, Accentor alpinus Bechst.» (орн.)
неясне;
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України