БЯКА — ЕТИМОЛОГІЯ
бе (вигук для вираження огиди)
загальнослов’янське утворення афективного характеру;
р. бя (вигук гидливості), бяка «бека», п. be, ч. bakaný, bekaný (дит.) «гидкий», [be’] «тс.», слц. baka «гидота», вл. bak «гидкий», слн. bàk (дит.) «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бе́ка
«гидота»
(дит.)
бецькати
«тс.»
бе́ця
«тс.»
бецяти
«какати»
(дит.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| bak «гидкий» | верхньолужицька |
| be | польська |
| бя (вигук гидливості) | російська |
| baka «гидота» | словацька |
| bàk «тс.» (дит.) | словенська |
| бяка «бека» | українська |
| be' «тс.» | українська |
| bakaný «гидкий» (дит.) | чеська |
| bekaný «гидкий» (дит.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України