БУЇ — ЕТИМОЛОГІЯ

буй «плавок, бочонок на якорі, бакен»

запозичено, можливо, через російське посередництво з голландської мови;
гол. boei «бакен; буй», снідерл. boeye, boye походять (разом з снн. boie) від фр. ст. boye, що зводиться до нижньофранк. *bōkan «знак», герм. *baukna- «тс.» і, далі, до лат. būcῑna «сигнальний ріжок», утвореного, очевидно, (в давнішій формі boucanā) з основ іменника bōs «бик» і дієслова саnо «співаю, граю»;
р. бр. буй, п. boja, ч. boje, слц. слн. бóја, схв. боја;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
буй білоруська
*baukna- «тс.» германські
boei «бакен; буй» голландська
būcῑna «сигнальний ріжок» латинська
boja польська
буй російська
боја сербохорватська
boeye середньонідерландська
бóја словацька
бóја словенська
boye французька
boje чеська
boye ?
*bōkan «знак» ?
bōs «бик» ?
саnо «співаю, граю» ?

буй «відкрите (вітряне) місце»

менш переконливе пов’язання з шв. ст. bó «житло», дісл. bú «тс.» (Фасмер І 234; Hellqvist 85);
можливо, пов’язане з бу́йний, буя́ти, др. буй «сильний, сміливий»;
р.буй «цвинтар, пустир біля церкви», др. боуи «цвинтар»;
неясне;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
«тс.» давньоісландська
буй «сильний, сміливий» давньоруська
боуи «цвинтар» давньоруська
«житло» шведська
«житло» ?
бу́йний ?
буя́ти ?
р.буй «цвинтар, пустир біля церкви» ?

буя́ти «буйно рости; бушувати, буянити; ширяти»

псл. bujati, bujƅ‹*bouj-, очевидно, похідні від того самого іє. bhou-/*bhū-, що й псл. bystrь, укр. бистрий, бути, бушувати та ін;
споріднене з дінд. bhuyān «великий, сильний», двн. buro-lang «дуже довгий», лит. būrỹs «велика кількість», лтс. bûra «велика купа»;
пов’язання з тюрк. bujumak «рости», büjük «великий» (Mikl. TEI I 268; EW 24) вважається сумнівним;
р. [буя́ть] «розростатись», бу́йный, бр. буя́ць «буйно рости», буйны́, др. буяти, буи «дурний, дикий, зухвалий, сильний», п. bujać «гойдатись, літати; сваволити», bujny «родючий, буйний», ч. bújeti «швидко й густо рости», bujný, слц. bújáť«буянити», bujnieť «буйно рости», bujný, вл. bujić «буйно рости», болг. буя́ «тс.», бу́ен, м. буи «буйно розростатись», бујат «буйний, пишний», схв. бỳјати «буйно рости; підніматись (про воду)», бŷјан, бŷjни, слн. bujíca «буйний потік», стсл. сбоугати «збожеволіти; втратити смак», боуи «дикий, дурний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бу́їй «буйний»
бу́йний
буя́віти «буйно рости»
буя́н
буянити
буяни́ця «буян»
буя́нство
буя́нствувати
Етимологічні відповідники

Слово Мова
буя́ць «буйно рости» білоруська
буя́ «тс.» болгарська
bujić «буйно рости» верхньолужицька
buro-lang «дуже довгий» давньоверхньонімецька
bhuyān «великий, сильний» давньоіндійська
буяти давньоруська
bhou-/*bhū- індоєвропейська
bûra «велика купа» латиська
būrỹs «велика кількість» литовська
буи «буйно розростатись» македонська
bujać «гойдатись, літати; сваволити»«родючий, буйний» польська
bujny «гойдатись, літати; сваволити»«родючий, буйний» польська
bujati праслов’янська
bystrь праслов’янська
буя́ть «розростатись» російська
бỳјати «буйно рости; підніматись (про воду)» сербохорватська
bújáť «буянити»«буйно рости» словацька
bujnieť «буянити»«буйно рости» словацька
bujný «буянити»«буйно рости» словацька
bujíca «буйний потік» словенська
сбоугати «збожеволіти; втратити смак» старослов’янська
bujumak «рости» тюркські
бистрий українська
бу́йный українська
буйны́ українська
буи «дурний, дикий, зухвалий, сильний» українська
бу́ен українська
бујат «буйний, пишний» українська
бŷјан українська
бŷjни українська
боуи «дикий, дурний» українська
bújeti «швидко й густо рости» чеська
bujný «швидко й густо рости» чеська
bujƅ‹*bouj- ?
бути ?
бушувати ?
büjük «великий» ?

набу́яте «обдурити»

похідне утворення від давнього *буй «дурний»;
пор. др. буй, стсл. боуи «тс.; дикий, зухвалий, сильний»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
буй давньоруська
боуи «тс.; дикий, зухвалий, сильний» старослов’янська
буй українська
*буй «дурний» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України