БУЧИН — ЕТИМОЛОГІЯ

бучи́на «куток у хаті, де стоїть скриня і лежить усяка одежа»

не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з бік (*бочина), пор. р. боковушка «бокова кімната», укр. [бучу́ля] = [бочу́ля];
Етимологічні відповідники

Слово Мова
боковушка «бокова кімната» російська
бучу́ля українська
бік (*бочина) ?
боковушка «бокова кімната» ?

бук «Fagus silvestris L.; палка, різка; [дрючок (для биття) Me]» (бот.)

переконливої етимології не має;
важко навіть реконструювати праслов’янські форми;
можливо, найдавнішим є псл. *buky, род. в. *bukъve, що потім змінилось у *bukъ за аналогією до інших назв дерев типу klenъ, ѵęzъ, grabъ, dǫbъ;
більшість дослідників вважає праслов’янські форми запозиченнями з германських мов;
герм. *bōkō «бук», *bōkaz, *bōks «тс.» (гот. bōka «літера», bōkōs «книга, грамота», дісл. bōk «бук», днн. bôka, bokia, двн. buohha, дангл. bōc-trēo, bōc «тс.»), споріднені з лат. fāgus «дуб», гр. φηγός (дор. φᾱγός) «тс.» (власне, «дерево з їстівними плодами»), гал. bāgos, іє. *bhāgós«бук»;
сюди ж, мабуть, і гр. φάγεĩv «їсти», вірм. bucanem «годую, харчую», boic «харчування, їжа», псл. bogъ «бог», укр. бог;
географія слов’янських слів виключає можливість запозичення з днн. buk, boke «бук», яке пропонувалось (Knutsson GL 53–54);
останнім часом висунуто припущення про зв’язок псл. *bukъ з докласичним балканським (лідійським) bauko «червоний», boko «тс.» (Будимир ВЯ 1958/2, 50; ЗФФУБ 1952 II 264–265; Сл. филология II 112) або з невідомими формами праіндоєвропейського субстрату (Machek LP II 146, 154, 156–158; Rudnicki BPTJ 15, 127–134);
р. бр. болг. м. бук, п. ч. слц. вл. нл. buk, полаб. bauk, boik, схв. bȕk, буква «бук», слн. búkev, búkva «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

букі́вка «земля, на якій росте бук; вид грибів»
буківни́ця «буковий шовкопряд, Harpia fagi» (ент.)
бу́ко́ви́на «букове дерево, буковий ліс»
бучи́на «букове дерево»
бу́чо́к «букова палка; палка; невеликий вулик»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бук білоруська
бук болгарська
buk верхньолужицька
bucanem «годую, харчую» вірменська
bāgos галльська
*bōkō «бук» германські
φηγός «тс.» (дор. φᾱγός)(власне, «дерево з їстівними плодами») грецька
φάγεĩv «їсти» грецька
buk давньонижньонімецька
*bhāgós «бук» індоєвропейська
fāgus «дуб» латинська
бук македонська
buk нижньолужицька
bauk полабська
boik полабська
buk польська
*buky праслов’янська
bogъ «бог» праслов’янська
*bukъ з докласичним балканським bauko «червоний» (лідійським) праслов’янська
бук російська
bȕk сербохорватська
buk словацька
búkev «тс.» словенська
búkva «тс.» словенська
бог українська
буква «бук» українська
buk чеська
*bukъve ?
*bukъve ?
*bukъ ?
ѵęzъ ?
grabъ ?
dǫbъ ?
*bōkaz ?
*bōks «тс.» (гот. bōka «літера», bōkōs «книга, грамота», дісл. bōk «бук», днн. bôka, bokia, двн. buohha, дангл. bōc-trēo, bōc «тс.») ?
boic «харчування, їжа» ?
boke «бук» ?
boko «тс.» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України