БУЦ — ЕТИМОЛОГІЯ

менш переконливе виведення (Machek ESJČ 49) ч. bucek, слц. bucko від слц. bucati «лягати в ліжко» (дит.);

до [буцма́н] пор. нвн. Bútzenmann «домовик», утворене з основ іменників Bútzen «опудало; (ст.) домовик» і Mann «чоловік», спорідненого з псл. mǫžb, укр. муж;

пор. свн. butze «брила, грудка, обрубаний шматок», нвн. Butz, Butze(n) «опудало, коротка й товста фігура; велика купа чого-небудь», споріднене з свн. butzen «пухнути», дісл. butr «короткий шматок стовбура дерева», норв. butt «тупий», двн. bozzan «ударяти, штовхати», англ. beat «бити»;

очевидно, запозичення з німецької мови;

п. puca «повне обличчя», bucka «повновида дівчина», ч. bucek «опецьок», buclatý «товстощокий», слц. bucko «опецьок», buco «тс.», buclatý, схв. буцов «товстощокий», буцмаст «тс.»;

можливо, результат контамінації бух і бац;

звуконаслідувальне утворення;

р. [бу́цкать́] «збивати, бити», п. buc, bęc, puc, слц. buc;

очевидно, запозичення з польської мови;

n. bęc «бах, беркиць» є звуконаслідувальним утворенням, яке фонетично відповідає укр. буц (див.);

бр. [бзнц] (вигук на позначення швидкої дії, удару, раптового падіння зі звуком);

може бути зіставлене також з [буць] «невдало спечений хліб», [буц] «свіжий овечий сир, з якого роблять бринзу»;

паралельне до бець «тс.» афективне утворення, можливо, пов’язане з бацма́н «щось велике», баца́р «товстун»;

пов’язується з нар.лат. *[bulgius], похідним від *bulgulus «грудка, куля», форми, утвореної від лат. bulga «мішок», що походить з галльської мови, пор. ірл. bolg «тс.» (Puşcariu І 19);

рум. [bulţ] «брила (солі, землі); кулька, грудка, згусток, клубок», [bulţ] «тс.» загальновизнаної етимології не має;

очевидно, запозичення з румунської мови;

менш обґрунтовані спроби пов’язати це слово з етимологічно неясним bulz«скеля, пагорбок; стрімкий, гострий» у румунських географічних назвах (Drăganu Românii 494), вважати його словом готського походження (Philippide I 351) або варіантом рум. brînză (п. bryndza) (Brückner 673);

п. [bundz, bunc, bondz] (з укр.), слц. [buz];

очевидно, похідне від буц (прізвиська подолян, волинян і ін.) за місцем походження сорту;

афективно-звуконаслідувальне утворення, подібне до кло́кати, кля́скати;

щодо ц пор. бац, буц, гуц, ду́цнути;

слц. kl’acnúť «ляснути»;

запозичення з англійської мови;

англ. boots, мн. до boot «взуття» через сангл. bote походить від фр. ст. bote (фр. botte), що спочатку означало «грубе взуття»;

р. бу́тсы, бу́цы, бр. бу́цы;