БУХНИ — ЕТИМОЛОГІЯ

бу́хнути «набрякати»

іє. *b(h)ōus-, b(h)ūs- «пухнути, набрякати», очевидно, пов’язане з *bheu-: *bhou-: *bhū: «рости, напухати»;
споріднене з свн. bûs «надутість, припухлість», нвн. bausen «набухати», Bausch «випуклість»;
пов’язується з псл. buxati «ударяти»;
псл. bux-‹*bous-;
р. бу́хнуть, ч. nabouchaný «огрядний», болг. Бу́хна «розростатись, сходити» (про тісто), схв. на́бухнути «набухати», слн. [búhniti] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

буха́стий «випуклий»
бухна́тий
бухо́ний «пухкий»
набуха́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Бу́хна «розростатись, сходити» (про тісто) болгарська
*b(h)ōus- індоєвропейська
bausen «набухати» нововерхньонімецька
buxati «ударяти» праслов’янська
bux-‹*bous- праслов’янська
бу́хнуть російська
на́бухнути «набухати» сербохорватська
bûs «надутість, припухлість» середньоверхньнімецька
búhniti «тс.» словенська
nabouchaný «огрядний» чеська
b(h)ūs- «пухнути, набрякати» ?
*bhū: «рости, напухати» ?
Bausch «випуклість» ?

бу́гаш «запустілий ліс» XVI ст.)

очевидно, запозичення з румунської мови;
рум. buháv «розбухлий», етимологічно споріднене з buhás, неправильно зближується (Cihac 31, 208) з puf, що походить від сл. puхъ;
непереконливе зближення з рум. búfniţă «сова, пугач» на підставі гаданої схожості скуйовдженого пір’я на голові цих птахів з хащами (Tiktin І 235, 236) або búhă «тс.» (Scheludko 128);
сумнівніше протилежне виведення румунського слова від українського, яке необґрунтовано пов’язується з якимось турецьким (Сrânjală 225);
рум. buhás «ялина з опущеними на землю гілками; [невелика, квола ялинка з густими гілками]», [buhăşie] «хаща, гущавина з невеликих ялинок» походять, мабуть, від болг. бу́хвам «буйно розростатися; підійматися (про тісто)» або пов’язаного з ним бухла́т «розложистий; пишний (про гілки)», споріднених з укр. бу́хнути, набуха́ти;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бу́хвам «буйно розростатися; підійматися (про тісто)» болгарська
buháv «розбухлий» румунська
búfniţă «сова, пугач» румунська
buhás «ялина з опущеними на землю гілками; [невелика, квола ялинка з густими гілками]» румунська
puхъ слов’янські
бу́хнути українська
búhă «тс.» ?
buhăşie «хаща, гущавина з невеликих ялинок» ?
бухла́т «розложистий; пишний (про гілки)» ?
набуха́ти ?

буха́н «хлібина»

очевидно, через польську мову запозичено з середньоверхньонімецької;
свн. vochenze, fochenz «вид печива, білий хліб», двн. fochenza походить від лат. focācius «спечений у попелі», пов’язаного з focus «вогонь»;
форми з у (буха́н) пізніші, можливо, виникли під впливом народноетимологічного зближення з бу́хнути «набухати»;
припускається і власне слов’янське походження цих форм (Ильинский ИОРЯС 20/3, 80; Преобр. І 56; Sadn.– Aitz. VWb. І 78);
р. Буха́нка, [бо́хон], бр. буха́нка, баха́нка, бо́хон,п. bochen, bochenek, ч. bochan, bochánek, bochník, слц. bocheň, bochník, нл. bochan, bochank;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бахо́нька
бо́хан
боханецъ (1699)
бохане́ць
бохенки (XVII ст.)
бохі́нка
бохі́нник «пекар»
бохнє́
бохня́к
бохня́ка
бо́хон
бо́хоне́ць
бохо́нка
бохо́нок
бохонъ (1529)
бохо́нька
бохуне́ць
боху́нка
буханець
буханка
бухи́нка
бухо́нка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
буха́нка білоруська
fochenza давньоверхньонімецька
focācius «спечений у попелі» латинська
bochan нижньолужицька
bochank нижньолужицька
bochen польська
bochenek польська
vochenze середньоверхньнімецька
bocheň словацька
bochník словацька
бо́хон українська
баха́нка українська
бо́хон українська
bochan чеська
bochánek чеська
bochník чеська
fochenz «вид печива, білий хліб» ?
focus «вогонь» ?
бу́хнути «набухати» ?
Буха́нка ?

бухт «вид печива»

загальноприйнятої етимології не має;
пов’язується з бу́хнути «набрякати», бухті́ти, слн. [buhta] «жінка з повним обличчям», [buhtati se] «пухнути», [buhteti se] «тс.» (Bruckner 76; Machek ESJČ 75–76; Holub–Lver 107; Aitzetmüller ZfSlPh 22/2, 370) або виводиться як запозичення через західнослов’янські мови від н. Bucht «кривизна, вигин» (Crânjală 365);
п. ч. слц. вл. buchta, слн. [búhta], búhtelj «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бу́хта
бухта́вка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
buchta верхньолужицька
Bucht «кривизна, вигин» німецька
buchta польська
buchta словацька
buhta «жінка з повним обличчям» словенська
búhta «тс.» словенська
búhtelj «тс.» словенська
buchta чеська
бу́хнути «набрякати» ?
бухті́ти ?
buhtati se «пухнути» ?
buhteti se «тс.» ?

бухті́ти «підходити, вурдитись (про кисле молоко в глечику) Me; випускати повітря, утворюючи глухий звук (про перестояне тісто, молоко) МСБГ; швидко рости, буяти О; набрякати О»

псл. bux(ъ)tĕti, похідне від того самого кореня bux-(‹*bous-), що й бу́хнути «набрякати» (див.);
р. [бухте́нь] «товстун», слн. [buhteti se] «пухнути», [buhtati se] «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
bux(ъ)tĕti праслов’янська
бухте́нь «товстун» російська
buhteti se «пухнути» словенська
buhtati se «тс.» українська
бу́хнути «набрякати» ?

бушме́н «представник групи племен у Південній Африці»

запозичення з англійської мови;
англ. Bushman «тс.», букв. «людина з кущів», утворене з основ іменників bush «кущ», спорідненого з нвн. Busch, двн. днн. busc, гол. bos(ch) «тс.», який є результатом розширення герм. *bus- «набрякати», спорідненого з псл. buxnǫti, укр. бухнути, і man «чоловік», спорідненого з нвн. Mann, двн. днн. гол. man «тс.», псл. mǫzb, укр. муж;
англійська назва є калькою гол. boschjesman «бушмен», букв. «людина з кущів»;
р. бр. болг. бушмен, п. Buszmen, Buszman «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Bushman «тс.» англійська
бушмен білоруська
бушмен болгарська
*bus- «набрякати» германські
bos(ch) «тс.» голландська
man «тс.» голландська
boschjesman «бушмен» голландська
busc давньоверхньонімецька
man «тс.» давньоверхньонімецька
busc давньонижньонімецька
man «тс.» давньонижньонімецька
Busch нововерхньонімецька
Mann нововерхньонімецька
Buszmen «тс.» польська
buxnǫti праслов’янська
mǫzb праслов’янська
бушмен російська
бухнути українська
муж українська
bush «кущ» ?
man «чоловік» ?

пи́тель «млин для дрібного помолу; пристрій для просіювання борошна; борошно, змелене у питлі» (заст.)

запозичення з польської мови;
п. pytel «пристрій для просіювання борошна; мішок; млин», як і ч. pytel «мішок», слц. pytel’ «мішок на борошно», походить від свн. biutel (двн. butil) «мішок» (нвн. Béutel «гаманець; мішечок»), спорідненого з дангл. būdil, гол. bui(de)l, снідерл. būdel, снн. būdel, псл. buxnǫti, укр. бу́хнути;
р. пеклева́нный «питльований», пеклева́ть «питлювати», бр. пы́цель (род. в. пы́тля) «машина для обдирання», пытлява́ць;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пеклюва́ти
пе́тель «водяний млин»
петлюва́тий (у виразі п. млин «млин, який меле біле борошно»)
пи́тиль «мучний пилок; якась пилова маса»
питлі́вка «питльоване борошно»
питльо́ванець «вигодований білим хлібом»
питльо́ваний
питльо́ваник «хліб з питльованого борошна»
питльо́ванка
питльо́вка «тс.»
питлюва́ти
пі́тель «питель»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пы́цель «машина для обдирання» (род. в. пы́тля) білоруська
пытлява́ць білоруська
bui(de)l голландська
būdil давньоанглійська
butil давньоверхньонімецька
butil давньоверхньонімецька
Béutel нововерхньонімецька
pytel «пристрій для просіювання борошна; мішок; млин» польська
buxnǫti праслов’янська
пеклева́нный «питльований» російська
пеклева́ть «питлювати» російська
biutel «мішок» (двн. butil)(нвн. Béutel «гаманець; мішечок») середньоверхньнімецька
būdel середньонижньонімецька
būdel середньонідерландська
pytel' «мішок на борошно» словацька
бу́хнути українська
pytel «мішок» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України