БУХАН — ЕТИМОЛОГІЯ
буха́н «хлібина»
очевидно, через польську мову запозичено з середньоверхньонімецької;
свн. vochenze, fochenz «вид печива, білий хліб», двн. fochenza походить від лат. focācius «спечений у попелі», пов’язаного з focus «вогонь»;
форми з у (буха́н) пізніші, можливо, виникли під впливом народноетимологічного зближення з бу́хнути «набухати»;
припускається і власне слов’янське походження цих форм (Ильинский ИОРЯС 20/3, 80; Преобр. І 56; Sadn.– Aitz. VWb. І 78);
р. Буха́нка, [бо́хон], бр. буха́нка, баха́нка, бо́хон,п. bochen, bochenek, ч. bochan, bochánek, bochník, слц. bocheň, bochník, нл. bochan, bochank;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бахо́нька
бо́хан
боханецъ
(1699)
бохане́ць
бохенки
(XVII ст.)
бохі́нка
бохі́нник
«пекар»
бохнє́
бохня́к
бохня́ка
бо́хон
бо́хоне́ць
бохо́нка
бохо́нок
бохонъ
(1529)
бохо́нька
бохуне́ць
боху́нка
буханець
буханка
бухи́нка
бухо́нка
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| буха́нка | білоруська |
| fochenza | давньоверхньонімецька |
| focācius «спечений у попелі» | латинська |
| bochan | нижньолужицька |
| bochank | нижньолужицька |
| bochen | польська |
| bochenek | польська |
| vochenze | середньоверхньнімецька |
| bocheň | словацька |
| bochník | словацька |
| бо́хон | українська |
| баха́нка | українська |
| бо́хон | українська |
| bochan | чеська |
| bochánek | чеська |
| bochník | чеська |
| fochenz «вид печива, білий хліб» | ? |
| focus «вогонь» | ? |
| бу́хнути «набухати» | ? |
| Буха́нка | ? |
бух (вигук, що передає звук падіння, глухого удару, пострілу)
псл. Ьихъ‹ *boux-;
звуконаслідувальне утворення індоєвропейського періоду, споріднене з лтс. baukš (вигук, що передає звуки від сильного удару чи падіння), свн. buc «удар, поштовх», нвн. pochen «стукати», гол. beuken «бити, штовхати», шв. boka «тс.», англ. poke «штовхати, колоти»;
р. бр. болг. бух, п. слц. вл. нл. buch, ч. bouch, buch, схв. бушити «бити, кидати, падати», слн. bùh;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бу́хало
«бубон Я, Л; вайло»
бу́халщик
«гравець на бубні»
бухан
«стусан»
бу́хати
«глухо звучати, падати, ударяти, стріляти, палати, текти»
бу́хкати
бухкоті́ти
«падати, ударяти, звучати»
бухна́к
бухня́к
«тс.»
бухті́ти
бу́хчити
ви́бух
вибуха́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| poke «штовхати, колоти» | англійська |
| бух | білоруська |
| бух | болгарська |
| buch | верхньолужицька |
| beuken «бити, штовхати» | голландська |
| baukš (вигук, що передає звуки від сильного удару чи падіння) | латиська |
| buch | нижньолужицька |
| pochen «стукати» | нововерхньонімецька |
| buch | польська |
| Ьихъ | праслов’янська |
| бух | російська |
| бушити «бити, кидати, падати» | сербохорватська |
| buc «удар, поштовх» | середньоверхньнімецька |
| buch | словацька |
| bùh | словенська |
| bouch | чеська |
| buch | чеська |
| boka «тс.» | шведська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України