БУХ — ЕТИМОЛОГІЯ

бух (вигук, що передає звук падіння, глухого удару, пострілу)

звуконаслідувальне утворення індоєвропейського періоду, споріднене з лтс. baukš (вигук, що передає звуки від сильного удару чи падіння), свн. buc «удар, поштовх», нвн. pochen «стукати», гол. beuken «бити, штовхати», шв. boka «тс.», англ. poke «штовхати, колоти»;
псл. Ьихъ‹ *boux-;
р. бр. болг. бух, п. слц. вл. нл. buch, ч. bouch, buch, схв. бушити «бити, кидати, падати», слн. bùh;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бу́хало «бубон Я, Л; вайло»
бу́халщик «гравець на бубні»
бухан «стусан»
бу́хати «глухо звучати, падати, ударяти, стріляти, палати, текти»
бу́хкати
бухкоті́ти «падати, ударяти, звучати»
бухна́к
бухня́к «тс.»
бухті́ти
бу́хчити
ви́бух
вибуха́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
poke «штовхати, колоти» англійська
бух білоруська
бух болгарська
buch верхньолужицька
beuken «бити, штовхати» голландська
baukš (вигук, що передає звуки від сильного удару чи падіння) латиська
buch нижньолужицька
pochen «стукати» нововерхньонімецька
buch польська
Ьихъ праслов’янська
бух російська
бушити «бити, кидати, падати» сербохорватська
buc «удар, поштовх» середньоверхньнімецька
buch словацька
bùh словенська
bouch чеська
buch чеська
boka «тс.» шведська

баба́х

слова звуконаслідувального характеру, утворені шляхом неповного подвоєння вигуків бах, бух;
р. баба́х, баба́хнуть, бр. баба́х, баба́хаць, п. [babá, babách];
Фонетичні та словотвірні варіанти

баба́хати
баба́хкати
бабу́x
Етимологічні відповідники

Слово Мова
баба́х білоруська
баба́хаць білоруська
babá польська
babách польська
баба́х російська
баба́хнуть російська
бах українська
бух українська

бех (вигук на позначення шуму від удару при падінні)

звуконаслідувальне утворення, паралельне до бах, бух;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бе́хати «грюкати; бити»
набе́хкати «щільно втискуючи, наповнити; [багато в щось накидати]»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бах ?
бух ?

бурх (вигук, яким передається порив вітру, удар хвилі, падіння предмета у воду)

менш переконливе зіставлення (Sadn. – Aitz. VWb. I 201) з бу́ркати;
очевидно, результат видозміни звуконаслідувального бух (бу́хати) під впливом бу́ря;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бурха́йло «поривчастий вітер»
бурхани́на «буря»
бурха́ти «бушувати; кидати, жбурляти; вириватись, вилітати (про воду, дим)»
бу́рхатися «борсатися, битися»
бурхли́вий
бурхота́ти «бушувати»
бурхоті́ти «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бу́ркати ?
бух (бу́хати) ?

бу́сі (дит., вигук на позначення падіння або зіткнення двох предметів)

властивий дитячій мові варіант до бух (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

бубу́сі
бусь
бу́сьнути
буць
бу́шки «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бух ?

бухи́ (вигук для імітації кашлю)

звуконаслідувальне утворення, близьке до бух (див.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

бухи́-бухи́ «тс.»
бухи́кало
бухи́кати «кашляти»
бу́хкати «дуже кашляти»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бух ?

бухтярня́ «бухкання»

афективне утворення від вигуку бух чи дієслова бу́хати;
спосіб утворення не зовсім ясний;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бух ?
бу́хати ?

буц (вигук на позначення зіткнення двох предметів, [голів])

звуконаслідувальне утворення;
можливо, результат контамінації бух і бац;
р. [бу́цкать́] «збивати, бити», п. buc, bęc, puc, слц. buc;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бу́цати
бу́ций «битливий, який б’є рогами; той, що ударяє і наносить шкоду (напр. підводний камінь)»
буцикатись
бу́цкати
бу́цнути
буцькати
буцько́ «тс.»
буцьо́ «худобина»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
buc польська
bęc польська
puc польська
бу́цкать́ «збивати, бити» російська
buc словацька
бух ?
бац ?

набе́хтатися «нажертися»

очевидно, запозичення з польської мови, зближене з набе́хкатися «тс.», афективним утворенням, похідним від вигуку бех;
п. nabechtać (głowę, uszy) «набубніти, забити (голову, вуха)», bechtać (głowę) «забивати теревенями» може бути зіставлене з м. набавта се «нажереться», набавта «напхає, наб’є; набалакає», болг. набъ́хтя «наб’ю, поб’ю», бъ́хтя «б’ю, ударяю», пов’язаними чергуванням голосних з основою бух звуконаслідувального походження;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
набъ́хтя «наб’ю, поб’ю» болгарська
бъ́хтя «б’ю, ударяю» болгарська
набавта «нажереться» македонська
се «нажереться» македонська
набавта «напхає, наб’є; набалакає» македонська
nabechtać «набубніти, забити (голову, вуха)» (głowę, uszy) польська
gtowę польська
uszy польська
gtowę польська
bechtać польська
uszy польська
gtowę польська
bechtać польська
uszy польська
gtowę польська
bechtać польська
uszy польська
gtowę польська
набе́хкатися «тс.» українська
бех українська
бух українська

підбе́хтувати «підбивати, підбурювати, підмовляти»

запозичення з польської мови;
п. podbechtywać «тс.» складається з префікса pod-, спорідненого з укр. під-, і ітеративної форми дієслова bechtać «підмовляти», пов’язаного із звуконаслідувальним коренем *bъx-, спорідненим з укр. бух, бу́хати;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
podbechtywać «тс.» польська
bechtać «підмовляти» польська
бух українська
бу́хати українська

убу́хкать «тепло одягти»

афективне префіксальне утворення від вигуку бух, аналогічне до убе́хкать;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вбу́хкать «тс.»
вбу́хкаться
вбу́хкувать
вбу́хкуваться «тепло одягтися»
убу́хкаться
убу́хкувать
убу́хкуваться
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бух українська
убе́хкать українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України