БУТОНА — ЕТИМОЛОГІЯ
буто́н
запозичення з французької мови;
фр. bouton «пуп’янок» походить від дієслова bouter «штовхати, ударяти; випускати пуп’янки», спорідненого з фр. ст. bot «удар, кінець» (фр. bout «кінець») і пов’язаного з франк. *bōtan «бити», спорідненим з нн. bōten, англ. beat «тс.»;
р. бр. бутон, ч. bouton, buton «дорогоцінний камінь, сережки», слц. butón «сережка», болг. Буто́н «кнопка електричного дзвінка; бутон», схв. бỳтōн «ґудзик; бородавка»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| beat «тс.» | англійська |
| бутон | білоруська |
| Буто́н «кнопка електричного дзвінка; бутон» | болгарська |
| bōten | нижньонімецька |
| бутон | російська |
| бỳтōн «ґудзик; бородавка» | сербохорватська |
| butón «сережка» | словацька |
| *bōtan «бити» | франкська |
| bouton «пуп’янок» | французька |
| bot «удар, кінець» (фр. bout «кінець») | французька |
| bouton «дорогоцінний камінь, сережки» | чеська |
| buton «дорогоцінний камінь, сережки» | чеська |
| bouter «штовхати, ударяти; випускати пуп’янки» | ? |
| bot «удар, кінець» (фр. bout «кінець») | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України