БУСУРМЕН — ЕТИМОЛОГІЯ

бусурма́н

давньоруське запозичення з тюркських мов, найімовірніше з кримсько-татарської, в діалектах якої форма бусурма́н могла бути результатом фонетичної видозміни арабсько-персидської форми мусулманмуслим-āн «мусульманин»;
пор. кирг. [бусурман], кумик. балкар, бусурман та ін;
виводилось також (Бі 65; Никольский ФЗ 1893, 5–6, 65–67) від тюркської етнічної назви бесермен;
р. бр. басурма́н, басурма́нин, др. бесурменинъ, бусурменинъ, бесерменинъ, п. bisurman, bisurmanin, ч. bisurman, busurman;
Фонетичні та словотвірні варіанти

басуρме́н
басурма́н
басурманъ (XVIII ст.)
бесуρма́н
бесурме́н
бесурменство (XVI ст.)
бусурма́нець
бусурма́нити
бусурма́нщина
бусурме́н
бусурме́нити
бусурме́нщина
Етимологічні відповідники

Слово Мова
басурма́н білоруська
бесурменинъ давньоруська
бусурман киргизька
балкар кумикська
bisurman польська
bisurmanin польська
басурма́н російська
басурма́нин українська
бусурменинъ українська
бесерменинъ українська
bisurman чеська
busurman чеська
бусурма́н «мусульманин» ?
бусурман ?
бусурман ?
бесермен ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України