БУСУРМЕН — ЕТИМОЛОГІЯ
бусурма́н
давньоруське запозичення з тюркських мов, найімовірніше з кримсько-татарської, в діалектах якої форма бусурма́н могла бути результатом фонетичної видозміни арабсько-персидської форми мусулман‹муслим-āн «мусульманин»;
пор. кирг. [бусурман], кумик. балкар, бусурман та ін;
виводилось також (Бі 65; Никольский ФЗ 1893, 5–6, 65–67) від тюркської етнічної назви бесермен;
р. бр. басурма́н, басурма́нин, др. бесурменинъ, бусурменинъ, бесерменинъ, п. bisurman, bisurmanin, ч. bisurman, busurman;
Фонетичні та словотвірні варіанти
басуρме́н
басурма́н
басурманъ
(XVIII ст.)
бесуρма́н
бесурме́н
бесурменство
(XVI ст.)
бусурма́нець
бусурма́нити
бусурма́нщина
бусурме́н
бусурме́нити
бусурме́нщина
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
басурма́н | білоруська |
бесурменинъ | давньоруська |
бусурман | киргизька |
балкар | кумикська |
bisurman | польська |
bisurmanin | польська |
басурма́н | російська |
басурма́нин | українська |
бусурменинъ | українська |
бесерменинъ | українська |
bisurman | чеська |
busurman | чеська |
бусурма́н «мусульманин» | ? |
бусурман | ? |
бусурман | ? |
бесермен | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України