БУСЛИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
бу́сол «лелека, чорногуз, Сіconia L.» (орн.)
форми бу́цел, бу́циль, бу́цоль, очевидно, є результатом впливу форми боця́н;
необґрунтовано зіставляється (Варченко Терит. діал. 113–120) з боця́н, бости́, будя́к, бу́цати, причому за основу найменування приймається значення «тицяти, колоти гострим дзьобом»;
єдиної етимології не має;
спроби пов’язати з р. бу́сый «темноголубий, буро-сірий, попелястий» і пояснити останнє як запозичення з тюркських мов (тур. boz «сірий, землистого кольору», тат. buz, кипч. bozaγ «тс.» – Клепикова ВСЯ 5, 158–160; Преобр. І 55; Matzenauer 126; Mikl. TEL I 266; Korsch AfSlPh 9, 492) викликають заперечення (Мелиоранский ИОРЯС 7/2, 284; Корш ИОРЯС 8/4, 33; Sadn.– Aitz. VWb. I 425; тут згадується кар. busul «лелека» як гадане джерело запозичення в слов’янські мови);
р. [бу́сел, бу́сель, бу́сол], бр. бу́сел, [бу́сько, бу́ська, бу́сял], п. [busieł, buśko, buś, busek];
Фонетичні та словотвірні варіанти
бу́зько
бу́зьо́к
«тс.»
бу́саль
бу́сел
бусель
(1626)
бу́сель
бу́сень
бу́сик
бу́сил
бу́силь
бу́сіль
бусленя́
бусли́ний
бусли́ха
бусля́
бусля́чий
бу́ська
бу́сько́
бусьо́к
б́усьол
бусюлъ
(XVI ст.)
бу́сял
бу́сячий сир
«вид грибів»
(бот.)
бу́цел
бу́циль
бу́цоль
бу́шель
бу́шля
«чапля»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бу́сел | білоруська |
| busieł | польська |
| buśko | польська |
| buś | польська |
| busek | польська |
| бу́сый «темноголубий, буро-сірий, попелястий» | російська |
| бу́сел | російська |
| бу́сель | українська |
| бу́сол | українська |
| бу́сько | українська |
| бу́ська | українська |
| бу́сял | українська |
| бу́цел | ? |
| бу́циль | ? |
| бу́цоль | ? |
| боця́н | ? |
| боця́н | ? |
| бости́ | ? |
| будя́к | ? |
| бу́цати | ? |
| значення «тицяти, колоти гострим дзьобом» | ? |
боця́н «чорногуз, лелека, Сісоnіа» (орн.)
запозичення з польської мови;
п. bocian (з XV ст.), [bocan, bociuń, bocień, bocek, bociek, boczoń, baczoń, bucién], каш. заст. [kłobocian], як і вл. baćon, нл. bóśan, bóśon, полаб. büöťan, büťăn (‹*bоtěnъ, *botěni), певної етимології не має;
можливо, пов’язане з звуконаслідувальним р. бо́тькать «стукати» (Iljinskij PF 1З, 497–498);
непереконливо пов’язувалося з р. забо́та, забо́титься (через гумористичне зближення вигляду замисленої людини з лелекою – Соболевский РФВ 65, 418), з п. [kłobocian], каш. [kłobocon] від *kłobotati «стукати дзьобом», пор. лтс. klabatât «тс.» (про лелеку), вн. Klapperstorch «білий лелека» (Мартынов Sl. Wortst. 180–181; Machek ESJČ 59), з п. bok, р. бок, укр. бік (Musiałek Lud 14, 170– 178);
можливе припущення про зв’язок з укр. бу́сол, [бузок, бусок], р. [бу́сел, бу́сол], бр. бу́сел, п. [buseł, busioł] «лелека, молодий лелека»;
непереконливим є зведення (Варченко Терит. діал. 115–118; Steffen JP 51/1, 59) українських та інших слов’янських форм до іє. *bhod- «колоти, бости»;
р. [батья́н, ботя́н, батя́н, бадья́н, бача́н], бр. [буця́н, баця́н], ч. сx.-мор. [bocán], слц. bocian «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
баца́н
ботянъ
(XVII ст.)
бо́ца́н
бо́цок
бо́цьок
бо́цю́н
бо́цюра
боцянъ
«тс.»
(XVIII ст.)
боча́н
бочаны
(XVII ст.)
подобенъ
()(1627)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бу́сел | білоруська |
| буця́н | білоруська |
| baćon | верхньолужицька |
| Klapperstorch «білий лелека» | верхньонімецька |
| *bhod- «колоти, бости» | індоєвропейська |
| kłobocian | кашубський |
| kłobocon «стукати дзьобом» | кашубський |
| *kłobotati «стукати дзьобом» | кашубський |
| klabatât «тс.» (про лелеку) | латиська |
| bóśan | нижньолужицька |
| büöťan | полабська |
| bocian (з XV ст.) | польська |
| kłobocian | польська |
| bok | польська |
| buseł, busioł «лелека, молодий лелека» | польська |
| бо́тькать «стукати» | російська |
| забо́та | російська |
| бок | російська |
| бу́сел | російська |
| бу́сол | російська |
| батья́н | російська |
| bocian «тс.» | словацька |
| бік | українська |
| бу́сол | українська |
| ботя́н | українська |
| батя́н | українська |
| бадья́н | українська |
| бача́н | українська |
| баця́н | українська |
| bocán | чеська |
| bocan | ? |
| bociuń | ? |
| bocień | ? |
| bocek | ? |
| bociek | ? |
| boczoń | ? |
| baczoń | ? |
| bucién | ? |
| kłobocian | ? |
| bóśon | ? |
| büťăn (‹*bоtěnъ, *botěni) | ? |
| забо́титься (через гумористичне зближення вигляду замисленої людини з лелекою -- Соболевский РФВ 65, 418) | ? |
| klabatât «тс.» (про лелеку) | ? |
| бузок | ? |
| бусок | ? |
| bocán | ? |
бузьо́чки «грабельки звичайні, Erodium cicutarium $L’Her.» (бот.)
пов’язане з бузько́ (бузьо́чок) «лелека», бу́сол «тс.» через зовнішню схожість форми плоду герані з формою дзьоба лелеки;
пор. [журавець] «герань», [журавельник], р. жураве́льник «тс.», а́истник (бот.) «Erodium cicutarium L′Her.», ч. čapí nos, čapínůsek «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бузьочник
«тс.; герань, Geranium L.»
буслянка
«пеларгонія, Pelargonium $L′Herit»
буськи́
бусьочник
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жураве́льник «тс.» | російська |
| čapí | чеська |
| бузько́ «лелека» (бузьо́чок) | ? |
| бу́сол «тс.» | ? |
| журавець «герань» | ? |
| журавельник | ? |
| а́истник «Erodium cicutarium $L′Her.» (бот.) | ? |
| čapínůsek «тс.» | ? |
дивобу́сь «фламінго»
штучна складна назва, першою частиною якої є основа див (о)-, а друга пов’язана з словом бу́сол;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| див (о)- | ? |
| бу́сол | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України