БУРУВАТА — ЕТИМОЛОГІЯ

бу́рий

переконливої етимології не має;
можливо, давнє запозичення з тюркських мов;
тур. bur «рудий» походить від перс. bōr «рудий; лис», спорідненого з дінд. babhrúḥ «рудо-бурий», псл. bobrъ, укр. бобе́р;
зіставляється також (Егоров 149; Щербак ИРЛТЯ 100; Korsch AfSlPh 9, 493–494) з монг. bürüj «темноколірний», bur «сірий, темний», bor «тс.»;
менш переконливе зіставлення (Bern. І 102–103; Matzenauer LF 7, 17–18) з лат. burrus «багряний» або з рум. bur(ă) «віл» (Machek ESJČ 77), як і пряме виведення з перської мови (Herne 65);
р. бу́рый, бр. бу́ры, др. буръ, п. bury, ч. діал. слц. burý;
Фонетичні та словотвірні варіанти

буравий
бурик «кличка бурого пса»
бурі́ти
буро́ха «тинівка бура, Accentor (Prunella?) modularis» (орн.)
бурува́тий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бу́ры білоруська
babhrúḥ «рудо-бурий» давньоіндійська
буръ давньоруська
burrus «багряний» латинська
bürüj «темноколірний» монгольська
bōr «рудий; лис» перська
bury польська
bobrъ праслов’янська
бу́рый російська
bur(ă) «віл» румунська
burý словацька
bur «рудий» турецька
бобе́р українська
burý чеська
bur «сірий, темний» ?
bor «тс.» ?
burý ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України