БУРТУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
борті́ти «рити, штовхати, накидати»
очевидно, похідні утворення від того самого кореня, що й борть «дупло, вулик у дереві», [борт] «тс.; паз, жолоб»;
пов’язання з борт «бік корабля» та ін. (Sadn.– Aitz. VWb. I 418) недостатньо обґрунтоване;
Фонетичні та словотвірні варіанти
борти́ця
«кріт»
бурти́ти
«свердлити, буравити»
буртува́ти
«рити»
наборчувати
«рити (купами)»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
борть «дупло, вулик у дереві» | ? |
борт «тс.; паз, жолоб» | ? |
борт «бік корабля» | ? |
бурт «насип, бугор, купа; [вогнище Пі; борт Ж; огорожа, край Пі; паз, жолобок у стовпах; чан на салотопні, який складається з великого залізного казана внизу і дерев’яних клепок угорі, обтягнених залізними обручами Я]»
запозичено через польську мову з німецької;
н. Bord «борт, край; карниз; (книжкова) полиця» і Borte «кайма, край, обшивка, тасьма» є тими самими формами, від яких походить і укр. борт «край; обшивка на одязі»;
значення «насип, купа» розвинулись на основі значення «бік насипу»;
р. бурт «насип», бр. [бypm] «велика купа картоплі продовгуватої форми», п. burt, burta «бік насипу; край»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бу́рта
«насип, бугор, купа; край, борт (у грі)»
бурти
«земляні насипи»
(XVIII ст.)
буртница
«дошка на три цалі»
(XVIII ст.)
бу́ртниця
«огорожа навколо жорнів у млині»
буртува́ти
«складати в бурти; насипати бурти»
бу́рхвиця
«дошка над мучником у млині, в якій укріплено лоточок»
забу́ртати
«зарити»
забурти́ти
«забити, засипати, заліпити»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бypm «велика купа картоплі продовгуватої форми» | білоруська |
Bord «борт, край; карниз; (книжкова) полиця» | німецька |
burt «бік насипу; край» | польська |
burta «бік насипу; край» | польська |
борт «край; обшивка на одязі» | українська |
Borte «кайма, край, обшивка, тасьма» | ? |
значення «насип, купа» | ? |
значення «бік насипу» | ? |
бурт «насип» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України