БУРМОЧИ — ЕТИМОЛОГІЯ
бурмота́ти
очевидно, псл. *bъrmotati, *bъrbotati «бурмотати»;
споріднене з лит. burbti «бурчати», burbeti «тс.», лтс. burbinât «бурмотати»;
давні звуконаслідувальні утворення;
р. бормота́ть, [борбота́ть], бр. [бармата́ць], слц. brbotať «мимрити», вл. bórbotać «бурмотати», нл. bórbotaś «тс.», схв. брбóтати (брòбтати) «булькати, плескатись», слн. [brmotáti] «бурмотати», brbotáti «клекотати; мимрити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бормота́ти
бормоті́ти
бурма́
«буркотун»
бурма́к
бурми́ло
«[тс.]; ведмідь; телепень, вайло»
бурмі́й
«тс.»
бурмоті́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бармата́ць | білоруська |
| bórbotać «бурмотати» | верхньолужицька |
| burbinât «бурмотати» | латиська |
| burbti «бурчати» | литовська |
| bórbotaś «тс.» | нижньолужицька |
| *b | праслов’янська |
| бормота́ть | російська |
| брбóтати «булькати, плескатись» (брòбтати) | сербохорватська |
| brbotať «мимрити» | словацька |
| brmotáti «бурмотати»«клекотати; мимрити» | словенська |
| brbotáti «бурмотати»«клекотати; мимрити» | словенська |
| борбота́ть | українська |
| *b «бурмотати» | ? |
| burbeti «тс.» | ? |
мармота́ти «бурмотіти»
звуконаслідувальне утворення, паралельне до мурмота́ти, бурмота́ти «тс.»;
пор. аналогічне фр. marmotter «бурмотіти», дінд. marmaraḥ «такий, що шурхотить, бурмоче»;
р. [мормота́ть], бормота́ть, бр. мармыта́ць, п. marmotać, mamrotać, болг. [мармо́ря] «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мармыта́ць | білоруська |
| мармо́ря «тс.» | болгарська |
| marmaraḥ «такий, що шурхотить, бурмоче» | давньоіндійська |
| marmotać | польська |
| mamrotać | польська |
| мормота́ть | російська |
| бормота́ть | українська |
| marmotter «бурмотіти» | французька |
| мурмота́ти | ? |
| бурмота́ти «тс.» | ? |
| аналогічне | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України