БУРМИСТРУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
бурми́стер «найвищий міський урядник у містах з магдебурзьким правом»
давнє запози чення з польської мови;
п. burmistrz, як і ч. burmistr, походить від свн. burmēster «начальник городян», що є видозміною давнішого burge(r)meister;
р. бурми́стр «градоначальник; староста з селян, призначений поміщиком; прикажчик, що управляє маєтком; [свавільна, уперта людина]», бр. бурмícmp, [буймистр];
Фонетичні та словотвірні варіанти
боуръмистръ
(1463)
буйми́тр
бурмиструва́ти
бурмистръ
«старшій радця албо справця в якои земли»
(1596)
бурмі́стр
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бурмícmp | білоруська |
| burmistrz | польська |
| бурми́стр «градоначальник; староста з селян, призначений поміщиком; прикажчик, що управляє маєтком; [свавільна, уперта людина]» | російська |
| burmēster «начальник городян» | середньоверхньнімецька |
| буймистр | українська |
| burmistr | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України