БУРДЮК — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
бурдю́к «міх із козячої або телячої шкіри (для води, вина); [шкіряна пастушача торба Пі]»
очевидно, давнє запозичення з тюркських мов на Кавказі;
наводилось аз. *бордук «міх для вина» при дтюрк. bor «вино», уйг. ст. бор «тс.», *бор-дук/*бор-лук «вмістилище (посудина) для вина»;
менш імовірне виведення слов’янських форм (безпосередньо або через румунську мову) з тур. bardak «жбан, склянка, вид глиняного глечика» (Brückner 49; Kałužn. 13);
сумнівне також виведення українських слів від рум. burdúh «бурдюк, ковальський міх, шкіряний фартух, міх волинки», burdúş, burdúf «тс.» (Vincenz 10; Tiktin 243);
р. бурдю́к «шкіряний міх», [бурдю́г], бр. бурдзю́к, п. burdziuk (заст.), burdiuh (з укр.), ч. слц. burďuk «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бypдуга́тий
«череватий, пузатий»
бордю́г
бордю́х
«тс.; кендюх, міхур тварини»
бурдю́г
бурдюгъ
(1669)
бурдю́х
«свинячий міхур; іграшка з вим’ятого і надутого свинячого міхура»
бурдюшкува́ти
«викидати колос»
бурдюшо́к
«молодий, ще закритий колос жита, пшениці, ячменю»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *бордук «міх для вина» | азербайджанська |
| бурдзю́к | білоруська |
| bor «вино» | давньотюркська |
| burdziuk (заст.), burdiuh (з укр.) | польська |
| burdúh «бурдюк, ковальський міх, шкіряний фартух, міх волинки» | румунська |
| burďuk «тс.» | словацька |
| bardak «жбан, склянка, вид глиняного глечика» | турецька |
| бор «тс.» | уйгурська |
| бурдю́г | українська |
| burďuk «тс.» | чеська |
| бор «тс.» | ? |
| бор-дук/*бор-лук «вмістилище (посудина) для вина» | ? |
| burdúş | ? |
| burdúf «тс.» | ? |
| бурдю́к «шкіряний міх» | ? |
оббурдю́житися «впасти з висоти»
афективне утворення, пов’язане з бурдю́к;
в основі лежить, очевидно, уявлення про падіння повного, незграбного бурдюка;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бурдю́к | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України