БУРАНОМ — ЕТИМОЛОГІЯ

бура́н «снігова буря»

тат. башк. буран, тур. buran, каз. аз. туркм. кар. боран, кирг. бороон, узб. бўрон «тс.», тур. buran «злива з грозою і вітром», burağan «смерч, вихор», аз. бураған, чаг. boraγan «тс.» походять від тюрк. bor-/bur«вертіти, крутити» (пор. монг. boroγan «буря») або bora-/bura- «вихорити»;
р. бура́н, заст. бора́н, бр. болг. бура́н, п. ч. слц. buran, схв. бŷрањ – запозичене (можливо, через російське посередництво) з тюркських мов;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бура́н білоруська
бура́н болгарська
buran польська
бура́н російська
бŷрањ (можливо, через російське посередництво) сербохорватська
buran словацька
buran чеська
бора́н ?

бура́й «сильний ураган»

очевидно, результат контамінації форм бора́, бура́н «тс.», буреві́й;
Фонетичні та словотвірні варіанти

буре́й «сильний вітер, шквал»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бора́ ?
бура́н «тс.» ?
буреві́й ?

буру́лька «висячий кусок льоду; [обточена голівка палки; скляна кулька Me; булька, пухирець Ж; малий горщик Пі; трубка, дудочка, шматочок різаної соломи Бі; дещиця, дрібничка Бі]»

очевидно, запозичення з тюркських мов;
пор. кар. крим.-тат. полов. бӳрлӳ «брунькастий», похідне від бӳр «брунька», а також кар. крим.-тат. полов. борулу «трубчастий», тур. borulu «тс.», похідне від бору (boru) «труба», яке зводиться до того самого тюрк. bor-/bur-, що й тат. буран «буран», борау «бурав»;
р. [буру́лька] «дудочка, трубочка, очеретинка, трубчастий стовбур», бирю́льки «дудочки, сопілки; дрібнички», болг. [буру́я] «залізна пічна труба»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

буру́ля «малий на зріст, товстий, з шишками на руках чоловік»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
буру́я «залізна пічна труба» болгарська
бӳрлӳ «брунькастий» караїмська
борулу «трубчастий» караїмська
бӳрлӳ «брунькастий» кримсько-татарська
борулу «трубчастий» кримсько-татарська
бӳрлӳ «брунькастий» половецька
борулу «трубчастий» половецька
буру́лька «дудочка, трубочка, очеретинка, трубчастий стовбур» російська
буран «буран» татарська
borulu «тс.» турецька
bor-/bur- тюркські
бирю́льки «дудочки, сопілки; дрібнички» українська
бӳрлӳ «брунькастий» ?
бӳр «брунька» ?
бору «труба» (boru) ?
борау «бурав» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України