БУНЬКА — ЕТИМОЛОГІЯ

бу́нька «глиняна посудина з вузькою шийкою, глечик»

не зовсім ясне;
пов’язується (ЭССЯ 3, 96–97; Sł. prasł. І 449) з буні́ти «гудіти, дзижчати»;
зіставляється також (Sadn.– Aitz. VWb. І 81–86) з ба́нька «глиняна або скляна посудина з вузькою шийкою; водяна бульбашка»;
чеський відповідник непереконливо виводиться (Machek ESJČ 77) з ч. bublénka «бульбашка», bublanka, budlinka «тс.», blabuňka «булька; базіка»;
бр. [бу́нька] «пляшка, глечик», [буня́к] «пухир на тілі», п. [bunka] «банка, склянка, пляшечка; бідон; пузир, булька, банька, бульбашка; бубна», bunia «тс.», ч. buňka «клітина; чашечка; осередок», ст. bune, слц. bunka «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бу́нька «пляшка, глечик» білоруська
bunka «банка, склянка, пляшечка; бідон; пузир, булька, банька, бульбашка; бубна»«тс.» польська
bunia «банка, склянка, пляшечка; бідон; пузир, булька, банька, бульбашка; бубна»«тс.» польська
bunka «тс.» словацька
буня́к «пухир на тілі» українська
bublénka «бульбашка» чеська
buňka «клітина; чашечка; осередок» чеська
буні́ти «гудіти, дзижчати» ?
ба́нька «глиняна або скляна посудина з вузькою шийкою; водяна бульбашка» ?
bublanka ?
budlinka «тс.» ?
blabuňka «булька; базіка» ?
bune ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України