БУНДЮЧИТИСЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

не зовсім ясне;

очевидно, пов’язане з пиндю́читися «чванитися»;

непереконливо виводилось (Brückner 49) від бунчу́к, бунчу́чний;

п. bundiuczyć się, bundziuczyć się, bundiuczny, bundziuczny запозичені з української мови (SW I 234–235);

очевидно, результат контамінації слів бундю́читися, [бундю́житися] «бундючитися» Ж і [бурмо́ситися] «дутися, виявляти незадоволення» (див.);

результат афективної видозміни форми набундю́читися, похідної від бундю́читися (див.);

результат контамінації форм бундю́читися і пиндю́читися «тс.»;