БУМКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
бум
звуконаслідувальне утворення, паралельне бом, бем, бам, н. bumm і под;
р. бр. болг. бум, п. ч. слц. bum, нл. bumb bumb (наслідування крику водяного бугая), м. бумти «гуркотить, гримить», схв. бум, слн. bùm, búm;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бумбу́мкати
бу́мкати
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бум | білоруська |
бум | болгарська |
бумти «гуркотить, гримить» | македонська |
bumb bumb (наслідування крику водяного бугая) | нижньолужицька |
bumm | німецька |
bum | польська |
бум | російська |
бум | сербохорватська |
bum | словацька |
bùm | словенська |
búm | словенська |
bum | чеська |
бом | ? |
бем | ? |
бам | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України