БУМАГА — ЕТИМОЛОГІЯ
бума́га
запозичення з італійської мови;
іт. bambagia «бавовна», bambagino «бавовняний», яке через лат. bombacium «бавовна, бавовняна тканина, бавовняний папір» і гр. παμβάκιον «тс.» зводиться до перс. pänbäk «бавовна», могло дати спочатку прикметник бума́жный (із зміною bamb- у *бомб- › бом-, бум-), від якого пізніше був утворений іменник з аналогійним г на місці ж (як у нога при ножний);
р. бума́га, бума́жник, ст. бумага (1414), бумажьницѣ «одяг з бавовняної повсті», п. bumaga «офіційний папір, акт» (з р.), ч. bumága «тс.», слц. [bumážka] (з р.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
бама́га
бома́га
бума́га
бума́га
«бавовна; папір»
(1627)
бума́жник
бумажный
(XVII ст.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
παμβάκιον «тс.» | грецька |
bambagia «бавовна» | італійська |
bombacium «бавовна, бавовняна тканина, бавовняний папір» | латинська |
pänbäk «бавовна» | перська |
bumaga «офіційний папір, акт» (з р.) | польська |
бума́га | російська |
bumážka (з р.) | словацька |
бума́жник | українська |
бумажьницѣ «одяг з бавовняної повсті» | українська |
bumága «тс.» | чеська |
bambagino «бавовняний» | ? |
бума́жный (із зміною bamb- у *бомб- › бом-, бум-) | ? |
бумага (1414) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України