БУКША — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
бу́кша «дерев’яна або залізна втулка в колесі; обруч, обідок Па»
давнє запозичення з німецької мови;
нвн. Bǘchse «втулка, букса» є тим самим словом, яке пізніше було запозичене в російську і українську мови в вигляді бу́кса;
польське посередництво для всіх форм (Richhardt 37) не доведене;
Фонетичні та словотвірні варіанти
букш
«тс.»
букша
(1755)
букші дати
«побити, налупцювати»
(перен.)
букшува́ти
«набивати букші»
бу́хша
«деталь у возі, букса»
бушува́ти
«обковувати колеса»
возъ букшований
(1648)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Bǘchse «втулка, букса» | нововерхньонімецька |
| бу́кса | ? |
бу́шта «обруч на маточині колеса»
очевидно, результат контамінації форм [бу́кша] і [бру́штин] «тс.» (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бу́кша «тс.» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України