БУКВЕНА — ЕТИМОЛОГІЯ

бу́ква «літера; [азбука, буквар]»

пізньопсл. (пд.) *buky «літера», bukъѵі «письмо»;
запозичення з германських мов;
гот. bōka (‹*bōkō) «буква», bōkōs (мн.) «письмо, книжка, документ, грамота», двн. buoh «книжка», дісл. bōk, bøkr (мн.) «книжка» пов’язані з назвою бука в германських мовах (гот. bōka, дісл. bōk, двн. buohha і т. д.– на букових дощечках або паличках у германців накреслювались письмена, один з видів рунічних знаків);
полаб. bükvoi, очевидно, пов’язане з свн. bôk, bûk «книжка», днн. bôk «тс.» і, можливо, незалежне від південнопраслов’янських форм (Lehr-Spławiński Zapoż. 279, 309; Lehr-Spławiński–Pol. 61; Knutsson GL 53; Stender-Petersen ZfSlPh 13, 249);
р. бу́ква, др. буква «літера; (мн.) письмена, письмо», букъвь, букы «тс.», п. bukwa «алфавіт, азбука», ч. bukva «літера» (з рос.), слц. bukvica, нл. bukwica «тс.», полаб. bükvoi (наз.-зн. в. мн.) «книжки», болг. м. бу́ква «літера, письмо», схв. бук «тс.», буква «літера», буквица «буквар, азбука», слн. заст. búkvě (мн.) «книжка», стсл. боукъви (мн. жін. р.), боукъве (род. в.) «літера», *боукы (наз. в. одн.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

буква́льний (можливо, з р. буква́льный, кальки фр. littéral)
буква́р
буква́рний
бу́квений
бу́ки «назва слов’янської літери б»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бу́ква «літера, письмо» болгарська
bōka «буква» (‹*bōkō) готська
buoh «книжка» давньоверхньонімецька
bōk давньоісландська
bôk «тс.» давньонижньонімецька
буква «літера; (мн.) письмена, письмо» давньоруська
бу́ква «літера, письмо» македонська
bukwica «тс.» нижньолужицька
bükvoi полабська
bükvoi «книжки» (наз.-зн. в. мн.) полабська
bukwa «алфавіт, азбука» польська
бу́ква російська
бук «тс.» сербохорватська
bôk середньоверхньнімецька
bukvica словацька
búkvě «книжка» (мн.) словенська
боукъви (мн. жін. р.) старослов’янська
букъвь українська
букы «тс.» українська
буква «літера» українська
буквица «буквар, азбука» українська
боукъве «літера» (род. в.)(наз. в. одн.) українська
*боукы «літера» (род. в.)(наз. в. одн.) українська
bukva «літера»рос.) чеська
*buky «літера» (пд.) ?
bukъѵі «письмо» ?
bûk «книжка» ?
búkvě «книжка» (мн.) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України