БУКВАЛЬНА — ЕТИМОЛОГІЯ
бу́ква «літера; [азбука, буквар]»
пізньопсл. (пд.) *buky «літера», bukъѵі «письмо»;
запозичення з германських мов;
гот. bōka (‹*bōkō) «буква», bōkōs (мн.) «письмо, книжка, документ, грамота», двн. buoh «книжка», дісл. bōk, bøkr (мн.) «книжка» пов’язані з назвою бука в германських мовах (гот. bōka, дісл. bōk, двн. buohha і т. д.– на букових дощечках або паличках у германців накреслювались письмена, один з видів рунічних знаків);
полаб. bükvoi, очевидно, пов’язане з свн. bôk, bûk «книжка», днн. bôk «тс.» і, можливо, незалежне від південнопраслов’янських форм (Lehr-Spławiński Zapoż. 279, 309; Lehr-Spławiński–Pol. 61; Knutsson GL 53; Stender-Petersen ZfSlPh 13, 249);
р. бу́ква, др. буква «літера; (мн.) письмена, письмо», букъвь, букы «тс.», п. bukwa «алфавіт, азбука», ч. bukva «літера» (з рос.), слц. bukvica, нл. bukwica «тс.», полаб. bükvoi (наз.-зн. в. мн.) «книжки», болг. м. бу́ква «літера, письмо», схв. бук «тс.», буква «літера», буквица «буквар, азбука», слн. заст. búkvě (мн.) «книжка», стсл. боукъви (мн. жін. р.), боукъве (род. в.) «літера», *боукы (наз. в. одн.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
буква́льний
(можливо, з р. буква́льный, кальки фр. littéral)
буква́р
буква́рний
бу́квений
бу́ки
«назва слов’янської літери б»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бу́ква «літера, письмо» | болгарська |
| bōka «буква» (‹*bōkō) | готська |
| buoh «книжка» | давньоверхньонімецька |
| bōk | давньоісландська |
| bôk «тс.» | давньонижньонімецька |
| буква «літера; (мн.) письмена, письмо» | давньоруська |
| бу́ква «літера, письмо» | македонська |
| bukwica «тс.» | нижньолужицька |
| bükvoi | полабська |
| bükvoi «книжки» (наз.-зн. в. мн.) | полабська |
| bukwa «алфавіт, азбука» | польська |
| бу́ква | російська |
| бук «тс.» | сербохорватська |
| bôk | середньоверхньнімецька |
| bukvica | словацька |
| búkvě «книжка» (мн.) | словенська |
| боукъви (мн. жін. р.) | старослов’янська |
| букъвь | українська |
| букы «тс.» | українська |
| буква «літера» | українська |
| буквица «буквар, азбука» | українська |
| боукъве «літера» (род. в.)(наз. в. одн.) | українська |
| *боукы «літера» (род. в.)(наз. в. одн.) | українська |
| bukva «літера» (з рос.) | чеська |
| *buky «літера» (пд.) | ? |
| bukъѵі «письмо» | ? |
| bûk «книжка» | ? |
| búkvě «книжка» (мн.) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України