БУЗЬКО — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
бузьо́чки «грабельки звичайні, Erodium cicutarium $L’Her.» (бот.)
пов’язане з бузько́ (бузьо́чок) «лелека», бу́сол «тс.» через зовнішню схожість форми плоду герані з формою дзьоба лелеки;
пор. [журавець] «герань», [журавельник], р. жураве́льник «тс.», а́истник (бот.) «Erodium cicutarium L′Her.», ч. čapí nos, čapínůsek «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бузьочник
«тс.; герань, Geranium L.»
буслянка
«пеларгонія, Pelargonium $L′Herit»
буськи́
бусьочник
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| жураве́льник «тс.» | російська |
| čapí | чеська |
| бузько́ «лелека» (бузьо́чок) | ? |
| бу́сол «тс.» | ? |
| журавець «герань» | ? |
| журавельник | ? |
| а́истник «Erodium cicutarium $L′Her.» (бот.) | ? |
| čapínůsek «тс.» | ? |
бу́сол «лелека, чорногуз, Сіconia L.» (орн.)
спроби пов’язати з р. бу́сый «темноголубий, буро-сірий, попелястий» і пояснити останнє як запозичення з тюркських мов (тур. boz «сірий, землистого кольору», тат. buz, кипч. bozaγ «тс.» – Клепикова ВСЯ 5, 158–160; Преобр. І 55; Matzenauer 126; Mikl. TEL I 266; Korsch AfSlPh 9, 492) викликають заперечення (Мелиоранский ИОРЯС 7/2, 284; Корш ИОРЯС 8/4, 33; Sadn.– Aitz. VWb. I 425; тут згадується кар. busul «лелека» як гадане джерело запозичення в слов’янські мови);
форми бу́цел, бу́циль, бу́цоль, очевидно, є результатом впливу форми боця́н;
необґрунтовано зіставляється (Варченко Терит. діал. 113–120) з боця́н, бости́, будя́к, бу́цати, причому за основу найменування приймається значення «тицяти, колоти гострим дзьобом»;
єдиної етимології не має;
р. [бу́сел, бу́сель, бу́сол], бр. бу́сел, [бу́сько, бу́ська, бу́сял], п. [busieł, buśko, buś, busek];
Фонетичні та словотвірні варіанти
бу́зько
бу́зьо́к
«тс.»
бу́саль
бу́сел
бусель
(1626)
бу́сель
бу́сень
бу́сик
бу́сил
бу́силь
бу́сіль
бусленя́
бусли́ний
бусли́ха
бусля́
бусля́чий
бу́ська
бу́сько́
бусьо́к
б́усьол
бусюлъ
(XVI ст.)
бу́сял
бу́сячий сир
«вид грибів»
(бот.)
бу́цел
бу́циль
бу́цоль
бу́шель
бу́шля
«чапля»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бу́сел | білоруська |
| busieł | польська |
| buśko | польська |
| buś | польська |
| busek | польська |
| бу́сый «темноголубий, буро-сірий, попелястий» | російська |
| бу́сел | російська |
| бу́сель | українська |
| бу́сол | українська |
| бу́сько | українська |
| бу́ська | українська |
| бу́сял | українська |
| бу́цел | ? |
| бу́циль | ? |
| бу́цоль | ? |
| боця́н | ? |
| боця́н | ? |
| бости́ | ? |
| будя́к | ? |
| бу́цати | ? |
| значення «тицяти, колоти гострим дзьобом» | ? |
огник «зозулин цвіт, Lychnis flos cuculi L.; флокс Друмонда, Phlox drummondii Hook.» (бот.)
похідне утворення від [ого́нь] «вогонь»;
назва зумовлена яскравим кольором квітів цих рослин;
пор. п. płomieńczyk «татарське мило», ч. pana Ježíše krv «зозулин цвіт», plamenčice «татарське мило», схв. од два брата крв «тс.»;
р. [огневи́к] «татарське мило, Lychnis chalcedonica L.», схв. о̀гњица «зозулин цвіт», о̀гњац «татарське мило», слн. ogenj-pereč «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бузьків
«зозулин цвіт»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| płomieńczyk «татарське мило» | польська |
| огневи́к «татарське мило, Lychnis chalcedonica L.» | російська |
| од «тс.» | сербохорватська |
| два «тс.» | сербохорватська |
| брата «тс.» | сербохорватська |
| крв «тс.» | сербохорватська |
| о̀гњица «зозулин цвіт» | сербохорватська |
| ogenj-pereč «тс.» | словенська |
| о̀гњац «татарське мило» | українська |
| pana Ježíše krv «зозулин цвіт» | чеська |
| ого́нь «вогонь» | ? |
| płomieńczyk «татарське мило» | ? |
| plamenčice «татарське мило» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України