БУЗУВІР — ЕТИМОЛОГІЯ
бузуві́р «бусурман; зла, жорстока людина»
не зовсім ясне;
вважається наслідком деформації слова бусурма́н «мусульманин» і його народноетимологічного зближення із словом ві́ра;
виводиться також (Макарушка 6) від тюрк. (?) müzevvir «ошуканець» (пор. крим.-тат. музу «шкідливий; наклепник», яке зводиться до ар. mudi(n) «шкідливий», Räsänen Versuch 346);
заслуговує на увагу й припущення про зв’язок з гіпотетичним *bosъ «прудкий, скажений» (про тотемістичного у тюрків священного вовка-перевертня), др. босыи «тс.», босъ «біс», босувъ «присвячений, належний божеству», а також з р. [бу́сый] «сірий, димчастий», укр. босо́рка «ворожка, відьма, чаклунка», тур. крим.-тат. чаг. кирг. боз «сірий, попелястий; блідий» (Виноградова І 64–65, 78–79; Ильинский РФВ 65/1,214–215; Крымский Укр. гр. І 462);
Фонетичні та словотвірні варіанти
безуві́р
«тс.»
босові́р
бузові́р
бузуві́рство
музуві́р
«невірний, єретик»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
босыи «тс.» | давньоруська |
боз «сірий, попелястий; блідий» | киргизька |
боз «сірий, попелястий; блідий» | кримсько-татарська |
бу́сый «сірий, димчастий» | російська |
боз «сірий, попелястий; блідий» | турецька |
müzevvir «ошуканець» (?)(пор. крим.-тат. музу «шкідливий; наклепник», яке зводиться до ар. mudi(n) | тюркські |
босо́рка «ворожка, відьма, чаклунка» | українська |
боз «сірий, попелястий; блідий» | чагатайська |
бусурма́н «мусульманин» | ? |
ві́ра | ? |
*bosъ «прудкий, скажений» (про тотемістичного у тюрків священного вовка-перевертня) | ? |
босъ «біс» | ? |
босувъ «присвячений, належний божеству» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України