БУЗУВІР — ЕТИМОЛОГІЯ

бузуві́р «бусурман; зла, жорстока людина»

не зовсім ясне;
вважається наслідком деформації слова бусурма́н «мусульманин» і його народноетимологічного зближення із словом ві́ра;
виводиться також (Макарушка 6) від тюрк. (?) müzevvir «ошуканець» (пор. крим.-тат. музу «шкідливий; наклепник», яке зводиться до ар. mudi(n) «шкідливий», Räsänen Versuch 346);
заслуговує на увагу й припущення про зв’язок з гіпотетичним *bosъ «прудкий, скажений» (про тотемістичного у тюрків священного вовка-перевертня), др. босыи «тс.», босъ «біс», босувъ «присвячений, належний божеству», а також з р. [бу́сый] «сірий, димчастий», укр. босо́рка «ворожка, відьма, чаклунка», тур. крим.-тат. чаг. кирг. боз «сірий, попелястий; блідий» (Виноградова І 64–65, 78–79; Ильинский РФВ 65/1,214–215; Крымский Укр. гр. І 462);
Фонетичні та словотвірні варіанти

безуві́р «тс.»
босові́р
бузові́р
бузуві́рство
музуві́р «невірний, єретик»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
босыи «тс.» давньоруська
боз «сірий, попелястий; блідий» киргизька
боз «сірий, попелястий; блідий» кримсько-татарська
бу́сый «сірий, димчастий» російська
боз «сірий, попелястий; блідий» турецька
müzevvir «ошуканець» (?)(пор. крим.-тат. музу «шкідливий; наклепник», яке зводиться до ар. mudi(n) тюркські
босо́рка «ворожка, відьма, чаклунка» українська
боз «сірий, попелястий; блідий» чагатайська
бусурма́н «мусульманин» ?
ві́ра ?
*bosъ «прудкий, скажений» (про тотемістичного у тюрків священного вовка-перевертня) ?
босъ «біс» ?
босувъ «присвячений, належний божеству» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України